-З чого все почалось, що пов’язане з культурою району?
-Я народилася 3 листопада 1965 року в с. Бирлівці Бершадського району. З 1990року працюю художнім керівником районного будинку культури. В 1998 році організувала при РБК жіночий вокальний ансамбль "Козачка", якому у 2003 році за високу виконавську майстерність було присвоєно звання "народний аматорський колектив".
-Як відбувався вибір майбутньої професії?
-З дитинства в родині звучала українська пісня. Моя сім"я Антохових успішно виступала на районній та обласній сценах. По закінченню загальноосвітньої школи вступила до Тульчинського училища культури, яке закінчила з відзнакою.
-Що значить Ваша професія: хобі, творчість, стан душі? Коли вона починається і закінчується, адже вмістити її у 8- годинний робочий день, неможливо?
-Така вже наша професія, коли всі відпочивають, працівники культури мають працювати, даруючи людям радість від спілкуванням з прекрасним, музикою, танцями, піснею. Це і роботою не назвеш, правильніше було б сказати - це стан душі.
-Як відбувається підготовка до концертів?
-Коли готується той чи інший культурно - мистецький захід, всі сили. весь талант спрямовується на його успішне виконання. Ми, артисти, живемо і горимо кожним художнім номером. Мабуть тому, варто тільки концерту відбутися, піднесений настрій зберігається недовго, і в душі поселяється пустота. Це коротенький перепочинок, а потім - знову підготовка до нового заходу.
-Звідки беруться назви колективів, адже вони мають якось співвідноситись із виконавцями?
-Назва кожного колективу має відповідати його образу. Саме справжніми українськими козачками, я бачу учасниць свого ансамблю, ми "козачки" по духу. Поряд з дорослими учасниками художньої самодіяльності у районному будинку кульутри займаються і діти. Спочатку вони виступали як солісти, потім виникло бажання об"єднати дітей у ансамбль. Назва колективу "Незабудки" народилась сама собою, коли учасникам ансамблю було пошито перші костюми. Вони були ніжного жовто - блакитного кольору, немов лісові квіти незабудки.
-Як з`являються пісні про Бершадщину? Це потреба в репертуарі чи ..?
-Наймиліший, найрідніший для нас край, де ми народилися, де живемо. Виразити цю любов можна у віршах, танцях, піснях. Тому написати пісні про свою батьківщину зовсім не важко. Так з"явилася на світ пісня для дитячого ансамблю "Бершадщина", а згодом - були написані пісні для народного аматорського колективу "Козачка" "На Бершадщині" та "Земля Подільська". В районному будинку культури працюють творчі і талановиті спеціалісти, які здійснюють написання сценаріїв до культурно - мистецьких заходів. Я сама завжди знаходжусь у творчому пошуку. Моїй музі ніколи довго відпочивати, вона завжди мені дуже потрібна.
-Ваші побажання бершадцям.
-Своїм землякам щиро бажаю міцного здоров"я, благополуччя, добробуту і вдачі. Займайтеся улюбленою справою і ваші мрії здійсняться!
