Після закінчення семирічки пішла працювати свинаркою в рідний колгосп і працювала на цій роботі до 1962 року. З 1962р. по 1979р. працювала ланковою буряківничої ланки. Умови праці вимагали знань, і Маринич М. закінчує вечірню школу.
У 1973 році Маринич М.М. поступила в Уманський сільськогосподарський інститут на агропомічний відділ і без відриву від виробництва закінчила вуз у 1979 році, одержавши диплом вченого агронома.
У 1980 році працювала агрономом третьої сівозміни колгоспу ім.Леніна. З 1981 року працювала бригадиром державної сортодільниці при колгоспі ім.Леніна с.Чапаєвки.
За високі показники у тваринництві Маринич М.М. неодноразово нагороджувалась Почесними грамотами обкому, райкому партії і правління колгоспу, а також цінними подарунками.За високі показники у буряківництві також нагороджувалась Почесними грамотами, вітальними листами та цінними подарунками. Слава про знатну ланкову линула далеко за межі області.Вона неодноразово обиралась членом райкому та обкому Компартії України. У 1965 році за високі показники у соціалістичному змаганні її нагороджено орденом Леніна.
У 1970 році вона – делегат XXIV з’їзду Комуністичної партії України.У 1971 році Маринич М.М. присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці з врученням другого ордена Леніна і золотої медалі “Серп і молот”. Нагороджена також Почесною Грамотою Президіїї Верховної Ради СРСР.
В ДНТ нагородила Маринич М.М. бронзовою, срібною і золотою медалями, а у 1972 році преміювала автомобілем “Москвич 408”. В цьому ж році вона в складі урядової делегації відвідала Народну Республіку Болгарію.
Багатий досвід і глибокі знання допомагали Марії Микитівні виборювати високі врожаї на полях сортодільницях.