БАЛАНІВКА

У Баланівці є колгосп ім. Кірова. За ним закріплено 6372 га землі, в т. ч. 4947 га орної. Основний напрям господарства — вирощування зернових і технічних культур та м'ясо-молочне тваринництво. На території села знаходиться також рибгосп «Комунар», який має 531 га ставів. Колишньому головному агрономові колгоспу В. І. Хрипливому, голові колгоспу І. О. Дяченку присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Бригадир тракторної бригади В. X. Бровченко нагороджений орденом Леніна.
В Баланівці працюють середня школа, будинок культури, дві бібліотеки, лікарня, поліклініка, аптека та 5 дитячих ясел. Видається багатотиражна газета «Кіровець». За 1967— І970 рр. у селі побудували приміщення школи, звели адміністративний будинок, у якому розміщені правління колгоспу, сільська Рада, відділення зв'язку, дитячий комбінат; споруджено також цегельний завод потужністю 3 млн. штук цегли на рік.
Партійну організацію засновано 1926 року. Зараз у селі працюють 91 комуніст та 324 комсомольці.
Баланівка належить до старих поселень, вона згадується в історичних документах XVI ст. Наприкінці XVIII ст. село стало містечком, тут відбувалися ярмарки. 1906 року селяни Баланівки виступили проти гнобителів. їх очолили Я. Ганченко та М. Білий.
У роки Великої Вітчизняної війни в селі діяла підпільна партійна група.
На фронтах, в партизанському русі та підпіллі орало участь 1119 жителів села.

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.
За адмін.поділом 19 ст. Ольгопільський повіт 19 ст.
За адмін.поділом 20 ст. Бершадський район

Балановка – с. Расположѣно при рѣчке Берладынке, на широкой открытой долинѣ, растянувшись в длину верст на четыре. У села рѣчка образуетъ прудъ. Балановка раздѣляется на два прихода: собственно Балановку или Старо-Балановку и Свободо-Балановку. От уезднаго города отстоитѣ в 25 в. к с.-в. Мѣстность здоровая; почва черноземная вѣ нѣкоторыхъ мѣстахъ глинистая. Б. – посѣленіе старое, в актахъ встречается с первой половины XVII в. Принадлежала она в XVIII в. кн. Любомирскимѣ, затѣмъ Потоцкимъ, а теперь Собанскимъ. В конце XVIII в. Б. была превращена в мѣстечко; здесь былі переодичѣскія ярмарки, но в начале XIX в. один из владѣльцѣвъ Балановки Іеронимѣ Собанскій опасаясь вреднаго вліянія евреевѣ на бытѣ крестъянъ походатайствовалъ у Правительства разрѣшѣние объ уничтожении мѣстечекъ вѣ евоихѣ именіяхъ, а вѣ томѣ числі и вѣ Балановкѣ. Нынѣ насєленія вѣ приході: православныхѣ 1384 муж, и 1413 жен. пола, р.-католиковѣ 25 д. об. пола и евреевѣ 58 душѣ. Прихожане — гл. обр. крестьяне-малороссы, занімающіеся хлебопашествомѣ. Церковь вѣ приходѣ во имя св. Николая Чудотворца, кирпичная, построена вѣ 1810—1823 гг. тщаніемь мѣстнаго, владельца Іеронима Собанскаго; она двухглавая, высотою 15 саж, длиною 11 и шириною вѣ средней части 4 саж. Колокольня кирпичная отдельно отѣ церкви, достроена вѣ 1833 г. До постройки этой церкви вѣ Б. была деревянная Николаевская церковь постройки 1733 г.; она находилась на мѣстѣ, заиимаемомѣ нѣнѣ поміщичьимь садомѣ. Изѣ священниковѣ Балановской церкви известны: Кириллѣ Тутевичѣ, обратившейся вѣ 1795 г. изѣ уній вѣ православіе вмісте со всѣмѣ приходомѣ;. затемѣ 1833 по 1897 г. здесь священствовалѣ протоієрей Лука Стрільбицкій, бывшій долго благочиннымѣ, отличавшійся замечательною аккуратностью, опытностью и энергиею (нынѣ проживаетѣ, вѣ томѣ же приходь при своемѣ сынѣ священнике). Церк. земли 45 д. 712 с, изѣ коихѣ усадебной 3 д., пахатиой ,вѣ 3-хѣ смѣнахѣ 29 д. 1552 с. и сенокосной 12 д. 960 с. Священническій домѣ каменный устроенѣ вѣ 1855 г. помѣщикомѣ, а службы—крестьянами изѣ помѣщичьяго матеріала; псаломщическія постройки сгорѣли вѣ 1892 г. Вѣ приходь есть министерское народное училище, открытое здесь вѣ 1877 г.; вѣ 1897 г. открыта еще школа грамоты.

Труды подольского епархиального историко-статистического комитета
Вып. 9 под ред. Евфимия Съцинскаго. Кам. Под. 1901г