Олена Дишлюк

Мені приснився сон цієї ночі, Що ніби-то пливу я у човні Й крізь марево туману бачу очі Твої, коханий, милі, дорогі. Я зупинилась, опустила весла,І стала приглядатися тудиДе ти стояв, і зовсім, так, не весело…Благав; 'Кохана йди…' читати далі ...»

Знову літо пахне пишним цвітом І в росі купається трава Це прийшла найкраща, найтепліша Любляча усіх дітей пора. Шумлять зелені трави на роздоллі, І ранками клубочиться туман Срібляться роси на пшеничнім полі Тепло і ласку дарує літо нам. читати далі ...»

Тиха падала темінь на землю Я стояла одна у дворі Я чекала, що прийдеш мій милий Й скажеш ніжно: "Кохана, привіт!" І як завжди ми будемо разом Вечір знову проводити вдвох Будем смуток ділити і радість І не вірить, що є світ розлук Але марно чекала, коханий Ти до мене уже не прийдеш Ти сказав, що ніколи між нами Нічого серйозного більш не буде. Тихо падала темінь на... читати далі ...»

Відшуміла осінь Сивими дощами Й тепло відлетіло В вирій з журавлями. Облетіло листя,Вже дерева голіЛиш здаля виднієЩе зелена хвоя.Почорніло поле,І кущі тернистіЛише червонієКалина в намисті. читати далі ...»

Злетіли птахи осінь зустрічати, Зібрались зграями птах-раду провести, Не треба осені довго птахам чекати, Вона вже тут, поза шляхи й мости. Торкнулася вона до пізніх айстрів, Поцілувала яблука в садку, Вона багата – їй усі заздрять, У неї все у кошику й вінку. Вона змахне крилом із журавлями, Запахне димом на сільськім городі, Новим вже хлібом пахне і жнивами, Городиною у... читати далі ...»

Під вишнями, в саду зеленім Пишалася, як Мавка лісова Всміхалася і сонцю й небу Чудова квітка – волошка польова. Така красива, юна і тендітнаНезнаючи, що є добро і злоПишалася як небо те блакитнеЩо все дарує людям лиш доброНезнаючи, що хтось таки позаздритьЇї красі, й щасливому житті;Протягне руку, з ненавистю, й скаже;'Не будеш більш пишатись на Землі!' читати далі ...»

Уквітчана рястом Барвінком блакитним Приходить до нас Чарівниця весна. А з нею летятьПтахи перелітніНа крилах лелекІ вона приліта.У лісі ще соннімЗ-під мокрого листяПочувши веснуВже виліз їжакА там у гаюУ зеленому листіКалину гойдаєПернастий шпак. читати далі ...»

Вечір приходить Сонце сідає Літній вже день догора Вже й соловей У саду не співаєСкрізь тиша, вечірня пораСутінки ночіВпали на землюВкрилась росою траваМісяць з-за хмариВиплив на небоСтежину в саду осява.Там на ставкуПопід ніжною івоюЛебідь тихенько дрімаНебо укрилаЗоряною теміннюУкраїнська ніч чарівна. читати далі ...»

Україно моя, тихий шелест лісів Ніжний шепіт берізки у полі І куди не поглянь, як у мареві снів Ти цвітеш, як троянди червоні. Зеленіють луги, ожила вся земляЙ лише там, на широкім роздолліМолода - як весна у вінку, чарівна,Як царівна милуєш на троні.Не схиляй голови, не збивайся з путіХай не будуть страшні перешкоди.Але знай - ми тебе не залишим в бідіНе піддайся ти бурі й негоді. читати далі ...»

Мово моя Українська. Ніжний спів солов'я, Ти - як калина в намисті В барвінковім вінку - як весна. Ти - як сонце у небі високімЩо світить, людей зігріваЯк вітер у полі широкімБезмежна звучна чарівна.Мужайся, рідна мово, пишайсяПерецвітай, як квітуча веснаБудь горда, міцна й не схиляйсяБудь чиста, як джерельна вода читати далі ...»