Уродженець подільського села Осіївки входить до списку митців, які формують культурну ауру Вітебська. Анатолія Авксентійовича називають гордістю Білорусі, бо він гідно представляє цю країну за рубежем, де бере участь у міжнародних виставках. Польща, Німеччина, Словаччина, Угорщина – це далеко не повний перелік країн, в яких він виставляє свої роботи.
…Недавно в його рідній школі вчителі натрапили в архіві на рукописний літературний журнал 1962-1963 навчального року під назвою «Мрія». Журнал складався із учнівських творів про природу, пам`ятні місця колишнього СРСР. Гортаючи пожовклі, трохи зім`яті сторінки, я із щирим здивуванням і захопленням роздивлялася такі прості, але такі гарні ілюстрації… І приємно було побачити виділене червоним кольором прізвище оформлювача журналу «А. Чміль».
Брат художника – Володимир Авксентійович - пригадує, що потяг до малювання проявився в Анатолія ще з раннього дитинства:
- Він вже маленьким хлопчиком тримав у руках пензлика. Пам`ятаю ідеально перемальовану картину «Три богатирі».
Народився він у звичайній селянській сім`ї, далекій від мистецтва. Та ні вкого не було сумніву у тому, який буде його життєвий вибір.Після здобуття вищої фахової освіти у тодішньому Ленінграді Анатолій Чміль приїхав до Вітебська, де став працювати викладачем образотворчого мистецтва на художньо – графічному факультеті педінституту. Звичайно ж, педагогічну роботу органічно поєднує із творчістю. Поступово його ім`я набуває широкої популярності, він вступає до спілки художників Білорусі.
Відомо, що у роботах будь – якого художника розкривається його душа, засабами кольору він намагається відобразити свій погляд на світ. У нашого земляка цей погляд чистий і світлий, емоційний і неповторний. З роками вдосконалюється майстерність митця, і з досвідом приходить нове, філософське осмислення навколишнього буття. Далеко від рідної землі він прославляє свою велику і малу батьківщину.
вранці -2…-4° 
