На знімку (третій зліва): Олексій Красиленко на урочистому прийомі ветеранів – визволителів столиці – у Київській міській державній адміністрації.
Як розповів Олексій Йосипович, для визволителів була передбачена насичена програма – екскурсія по місту, урочистий прийом у Київській міській державній адміністрації, покладання квітів до могили Невідомого солдата у парку Слави, урочистості та святковий концерт у Національному палаці мистецтв «Україна». Ветеранів нагородили пам’ятними нагрудними знаками «70-річчя визволення Києва від фашистських загарбників», їм вручили вітальні листи, подарунки. Словом, додому наш земляк повернувся з масою незабутніх вражень.
Перебуваючи у столиці, Олексій Красиленко думками линув на берег сивого Дніпра, на Лютізький плацдарм, з якого війська Першого Українського фронту розпочали Київську наступальну операцію, згадував своїх бойових товаришів. Перемога тоді далася великою ціною, адже сотні тисяч людей загинули, визволяючи столицю України.
Ті жорстокі бої навічно вкарбувалися в пам’ять Олексія Йосиповича. Помічник командира взводу старшина Олексій Красиленко у складі 19-ої інженерно-саперної бригади забезпечував переправу військ через Дніпро.
Понтонами переправляли піхоту, робили пороми і пропускали техніку, артилерію. І все це під сильним вогнем ворога.
До боїв за Київ Олексій Красиленко пройшов пекло Курської дуги. Після визволення столиці його фронтові дороги пролягли через Бердичів, Вінницю, Хмельницький, Луцьк, Рівне. Війну закінчив під Прагою.
У післявоєнні роки Олексій Йосипович відбудовував народне господарство, сумлінно трудився. Чимало довелося пережити ветерану на довгому віку, але найважчим випробуванням у його житті була війна.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.