Зі мною сталася пригода. Проживаю і працюю я в Ладижині. Влітку у відпустку приїжджала до батьків у Бершадь, допомагала робити ремонт. Саме завершила білити сарай і вже злазила з драбини, як похитнулася й упала, сильно забивши правий лікоть. Спочатку думала, що обійдеться, але через декілька годин з’явилася дуже велика гематома, тому я поспішила в лікарню.
У лікарні зазвичай людей багато, і всі зі своїми бідами. Але на моє приємне здивування медсестра Світлана Кельман, щойно побачивши мою травму, завела мене до лікаря В’ячеслава Дяченка, який відразу ж надав мені допомогу.
Я думала, що лікування пройде швидко, але воно затягнулося на кілька тижнів. Лікарі порадили: якщо вже тут почали лікування, то і продовжувати потрібно тут. Мені відкрили лікарняний і щодня лікар чистив рану.
Довго рука боліла, і я не могла нею нічого робити, навіть писати. Але тепер лікоть зажив, і я нарешті можу висловити переповнююче мене щире почуття великої вдячності працівникам Бершадської ОЛІЛ, які виявили свої найкращі якості: людяність, дбайливість, професіоналізм.
Низький вам уклін, шановні.
З повагою та вдячністю, Олена БРИЖАТА, м. Ладижин.
Доземний уклін та вдячність від щирого серця висловлюю людям, працівникам Бершадської окружної лікарні інтенсивного лікування та Бершадської станції швидкої медичної допомоги за те, що, не шкодуючи сил, використовуючи всі можливості, допомогли моєму хворому чоловіку Василю Федоровичу Бурлаці.
Коли нам дуже потрібна була допомога у транспортуванні його до Вінниці, головний лікар СШМД М.С. Заболотний не відмахнувся від нас і допоміг організувати поїздку. Також шира подяка фельдшерам О.В. Бомбелі та О.І. Попсуєнку, які супроводжували нас, водію М.Г. Заморському. Окрема вдячність лікарю-травматологу Бершадської ОЛІЛ В.О. Дяченку.
Будьте здоровими, живіть у достатку, допомагайте людям, а ми, безмежно вдячні за добрі справи, молитимемо Бога, щоб беріг вас, ваші сім’ї та дарував вам людське щастя.
З повагою – дружина Галина Омелянівна БУРЛАКА, діти та внуки, с. Кидрасівка.
вранці -2…-4° 
