Навчав дітей, викохував Людину,
Щоденно ранком в школу поспішав.
Кожного учня, як свою дитину,
Любити Україну научав.
І поруч з ним ішла, як серед лану,
Назустріч непогодам і вітрам,
Його дружина – вірна і кохана.
Де було важко – завжди була там.
Удвох несли і радощі й тривоги,
Жили як лебідь і лебідка чиста.
Двох дочок виростили й часто край дороги
Все виглядали, чи не їдуть з міста.
Осиротіли всі тепер. Не стало
Батька й чоловіка. Й внукам діда.
Навіки серце битись перестало.
На горе рідним, друзям і сусідам.
Відсвистіли ключі лебедині,
Залишилась лебідка самою,
Як надломлена гілочка нині,
З його чистою пустотою.
Друзі – випускники КДПІ ім. М. Горького 1964 р. (нині університет ім. М.Драгоманова) – Галина ЧАБАНЕНКО, Іван ГОРОДИНСЬКИЙ,
Василь МЕМРУК, Валентина ЗАХАРЧУК, Валерія МЕМРУК, Тетяна ШОСТАК, Міла БУЛУЙ, Валентина КАЛІЧ, Валентина МАЛЕНКО, Варвара ГРИНЬКО.
10.01.2014 р.
вранці -2…-4° 
