Хліборобське благословення

Ізнову – Баланівка. Працював і заочно навчався у Верхівському технікумі.

Молодому спеціалістові довірили в одній із трьох дільниць посаду агронома. Усе йшло, як мовиться, з легкої руки. Навіть при несприятливих погодних умовах збирали щедрі врожаї. А головне – з трударями склалися добрі стосунки.

До молодого агронома прислухалися і люди старшого віку, які не один десяток літ віддали полю. Недарма невдовзі його було призначено завідуючим першою виробничою дільницею. Став студентомзаочником Вінницького сільгоспінституту. Набуті у виші теоретичні знання, підкріплені практичною роботою, давали позитивні результати.

Дільниця, очолювана Степаном Загарієм, була завжди лідером. Урожайність пшениці складала на кожному гектарі посіву 60-65 центнерів, цукрових буряків – 450-470, соняшнику – 30-35. Утримували більше 800 голів великої рогатої худоби, 3500 – свиней, 1200 – овець. Дільниця мала понад 1500 гектарів орної землі. Фактично не поступалася невеликим колгоспам району.

Отож, турбот вистачало. І так збігло двадцять три роки.

Коли назріло питання призначення нового головного агронома агрофірми «Баланівська», що утворилася на місці колгоспу імені Кірова, її керівник Василь Траченко запропонував Степана Загарія, бо ж знав господарський хист земляка. І не помилився. Їхня співпраця позначилася на виробничих показниках, які помітно почали зростати. Зернові і технічні культури радували врожайністю. Особлива заслуга в цьому була головного агронома, який добирав до сівби найкращі сорти сіль - госп культур, запроваджував сучасні технології внесення добрив і гербіцидів, зводив до мінімуму втрати хліба під час збирання.

А коли організували на базі земель Баланівки, Бирлівки, П’ятківки Бершадського та Демидівки Тростянецького районів Бершадську філію ПрАТ «Зернопродукт МХП», Степану Павловичу знову запропонували посаду головного агронома. Погодився, хоч знав, на що йде. Тут масштаби господарювання значно ширші. Скажімо, орних земель є 9150 гектарів, окрім головного, працюють ще вісім агрономів. Усі фахово грамотні, мають певний досвід роботи.

Так, Валерій Янчук, Михайло Палисюк, Володимир Бандуш віддали кожен полю близько двадцяти років. Значно збільшилися у «Зернопродукті МХП», порівняно з попереднім господарством, посівні площі. Під озиму пшеницю, приміром, було відведено в нинішньому році 1241 гектар, кукурудзу – 4468, соняшник – 1880. Є де вкласти свої знання і досвід.

– Радує те, що для реалізації виробничих планів створені сприятливі можливості, – каже Степан Павлович. – Забезпечені необхідною кількістю сучасних машин і механізмів, пальним, добривами, гербіцидами.

Нинішній рік для Загарія став новим випробуванням.

Посівна пройшла добре, щедро зарясніли зернові. Передбачали зібрати рекордний урожай. Однак на заваді стала надмірна спека. І все ж намолочено на кожному гектарі посіву 54 центнери озимого ячменю, 56 – пшениці, 32 – соняшнику.

Можна вважати це в умовах нинішнього року неабияким здобутком. Адже в недалекому минулому за такі показники присвоювали навіть звання Героя.

Уже п’ятдесят чотири роки він відданий полю. Додає йому сил і впевненості міцне сімейне гніздо – дружина, діти, онуки. Родинне благополуччя є для нього опорою.

Ось тільки декілька штрихів до портрета людини, справді хліборобського благословіння, агронома Степана Загарія.

Анатолій ФАРТУШНЯК.