… Не раз писав про нього, а з нарисом «Дороги життя підполковника Крамара» можна ознайомитися в книзі «Пор - трети». До речі, там можна ознайомитися і з його родиною.
Бо ж як можна було розповідати про авторитетного чоловіка, не згадавши і про його вірну дружину Ніну Юхимівну, про доньку Тетяну, її чоловіка-британця Девіда та внука Марка?
Звісно, не хочеться повторюватися, але ж варто сказати добрі слова і напередодні чергового ювілею Володимира Максимовича. Не погрішу проти істини, коли напишу, що за два десятиліття активної роботи в районі В.М. Крамар здобув незаперечний авторитет. І нині навіть не віриться, що він не корінний бершадець (народився в Білому Камені Чечельницького району).
Що мені і не тільки імпонує в цій неординарній людині?
Якщо коротко, це можна назвати так: любов до людей, щира і непідробна. І люди відповідають йому тим же. Особливо ветерани війни і праці, районну організацію яких він очолює вже багато років.
Прагне якомога глибше вникнути в проблеми літніх людей, у міру своїх сил та можливостей допомогти. Хоч не завжди це вдається через відсутність коштів та інші перепони.
У свої роки Володимир Максимович залишається людиною активною і діяльною. Тож побажаймо йому ще багато літ залишатися таким же неспокійним і нестаріючим душею. Іншими словами, з роси Вам і води!
Від імені численних друзів, колег, земляків – Федір ШЕВЧУК.
вранці -2…-4° 
