Раніше, не так вже і давно, тільки у Михайлівці було три листоноші й оператор відділення зв’язку. Тепер з їхніми обов’язками справляється Катерина Павлівна, яка по сумісництву обслуговує ще і жителів вулиць Лещенка, Першотравневої та Скалецького.
Інша листоноша – Галина Черкес – обслуговує інші вулиці, а Романівку – Катерина Маліцька.
Досить нелегко тепер доводиться листоношам – це важка сумка, кілометри доріг та стежок. Але це люди, яких усі виглядають із нетерпінням.
Особливо пенсіонери – хтось чекає пенсію, газети, товари першої необхідності, по які йти у магазин вже бракує сил.
Нерідко листоношами надаються і послуги по оплаті за спожиту електроенергію.
Про Катерину Павлівну від односельчан можна почути тільки найкращі слова, а також подяки на її адресу. Адже на додачу до прямих своїх обов’язків вона ще і ніби зв’язківець між старенькими одинокими пенсіонерами та навколишнім світом. Завжди знайде час, щоб вислухати кожного, розповісти новини села, а то і надати необхідну допомогу. Хто, як не вона, краще знає слабкі місця, хвороби своїх підопічних. Якою б не була зайнятою, завжди знайде час, щоб приділити увагу тій чи іншій людині.
А у самої теж є сім’я – діти, онуки, та і домашнє господарство, яке теж потребує людських рук, у неї чимале.
Адже, щоб вижити у селі у наш час, без нього не обійтися.
Катерина Павлівна заслуговує на найвищу оцінку її праці. Особисто від неї я ніколи не чув нарікань, як від інших, ні на невисоку заробітну плату чи умови праці, ні на погодні умови, в яких доводиться трудитися. Вона прагне якнайшвидше обійти свою дільницю, бо знає, з яким нетерпінням хтось чекає на листа від дітей, а хтось просто на газету, щоб ознайомитися із свіжими новинами.
Саме через це дякують їй усі, водночас висловлюючи слова подяки за чуйне серце і доброту.
Микола РУДИК, громадський кореспондент, член НСЖУ, с. Михайлівка
вранці -2…-4° 
