– Секрету довголіття у мене немає, – розповідає бабця Євдокія. – Ні хвилини вдома не сиділа, вся в русі. І в колгоспі в ланці працювала, і дітей ростила, і господарство доглядала.
Завжди слідкувала за здоров’ям і зовнішністю. Навіть у свої солідні роки – усміхнена і привітна, має ясний розум та гарну пам’ять.
За біографією Євдокії Юхимівни можна вивчати історію України. Народилася вона в 1923 році. Страшні роки голодомору та безжалісної колективізації закарбувалися в серці.
– Восени 33-го прийшли перевіряти, чи все родина віддала в державу, – згадує ювілярка. – Тортурами видерли ключ від погреба, де мати ховала нехитрий харч.
Батька, що спробував захистити сім'ю, важко побили.
А вже на другий день засудили на два роки ув’язнення.
Мати злягла від розпачу і болю, а через рік померла.
Свою долю Євдокія Юхимівна зустріла у важке лихоліття – у 1943-му вийшла заміж за молодого односельчанина, котрий пораненим утік із полону. Проте невдовзі довелося прощатися – знову на фронт. У 1945 разом з великою перемогою прийшло в родину ще одне щастя – первісток. Один за одним родилися дітки – аж шістьох послав Бог подружжю.
Сьогодні це допомога і опора старенькій – Євгенія, Франя, Василь, Петро, Ніна та Володимир. А скільки внуків уміщає на свята бабусина світлиця, вишита та помережана руками ювілярки!
Йшли роки: у роботі, клопотах, моментах щастя та хвилинах горя. Чоловік працював трактористом, Євдокія Юхимівна доглядала колгоспні землі, ростила врожаї. 90 років злетіло одним днем, лелечим крилом промайнула молодість. Старенька сором’язливо опускає очі, життєва мудрість – в її кожному слові. Свої нагороди (а їх у неї чимало) не держить схованими у скринь ці, а подарувала сільському краєзнавчому музею – нехай буде для нащадків. Лише орден «Мати-героїня», яким відзначили її материнський подвиг два роки тому, скромно прикрашає бабусині груди.
А ми від щирого серця бажаємо довгих років життя у здоров’ї, злагоді. І так нам відрадно, що баланівська земля має і своїх довгожителів-героїв.
Ірина КОРНЕЛЮК, учителька української мови та літератури. Іван БЕНДУС, Іван ЗВАРИЧ, учні 9-А класу