Мама ж померла ще зовсім молодою, у 50-річному віці.
Ніну та її молодшого брата Шуру доглянула тітка Секлета.
Закінчивши сім класів, Ніна вступила в Бершадське педагогічне училище. І хоч після його закінчення кілька років пропрацювала вчителькою молодших класів у різних школах, педагогічна кар’єра в неї не склалася. Ще на четвертому курсі училища вийшла заміж за бершадця Никифора Довбуша, який працював електриком, трактористом, добре знався на техніці. Доля подарувала їм трьох дітей. Найстарший – Микола, далі – Петро, а найменша Галя.
Майже п’ятдесят років тому прийшла Ніна Мефодіївна працювати коректором у районну друкарню – вибір зумовлювався тим, що недалеко від дому, а головне, що Ніна мала відповідну освіту, добре знала мову. Крім того, виконувала обов’язки нормувальника. І на цій скромній посаді відпрацювала майже чверть століття. Справді, робота не зовсім помітна, але дуже потрібна. Пригадую, коли працював відповідальним секретарем редакції райгазети, завжди радився з Ніною Мефодіївною з різних питань. І запам’яталися її доброзичливість, комунікабельність, вміння ладити з людьми.
Вже майже чверть століття вона на заслуженому відпочинку. Так склалося, що зустрілися ми з нею у день, коли їй виповнилося вісімдесят.
Згадали роки, коли у друкарні був чималий трудовий колектив, коли тут вирувало життя. Та час невблаганний, і нині все перемінилося. І в неї самої, крім дітей, повиростали внуки, є вже навіть троє правнуків. На жаль, чоловік давно пішов із життя. На запитання, як їй живеться на пенсії, відповідає, що нудьгувати нема коли – є невелика присадибна ділянка. А ще багато читає – і преси, і художньої літератури. Як кажуть, тримає себе у формі. Охоче спілкується з людьми. І ми щиро зичимо Ніні Мефодіївні залишатися такою ж енергійною, активною ще багато років при доброму здоров’ї.
Федір ШЕВЧУК
вранці -2…-4° 
