СИЛЬНИЙ ДУХОМ І ВОЛЕЮ

  • 3
  • 14 Листопада 2007, 19:44

Петро Тимофійович Горобець сьогодні в числі тих, ким гордиться Шумилово. Знається, кажуть, і в садівництві, і в городництві, і в будівництві. Та хіба тільки в цьому.
– Так, – погоджується ветеран, – я все життя працював з людьми, що не кожному дається.
Окремі епізоди з життя цієї людини просто не можна не згадати. Як починалося будівництво Чернятської ГЕС, яку видно з шумилівського берега, він якраз повернувся зі служби в армії. Робочої сили тоді вистачало, а от керувати, взяти на себе відповідальність, часто не знаходилося кому.
Тому його невдовзі призначили виконробом. Хоч теодолітом, нівеліром навчився користуватися тільки в ході робіт, у тонкощах настільки серйозної будови на воді, мабуть, таки розібрався, коли вона не тільки збереглася до наших днів, а й дає струм. Он навіть побудовані набагато пізніше будови, та ще й на суходолі, одразу ж починають руйнуватися, а його об’єкт стоїть і понині.
Петро Тимофійович, очолюючи десятиліттями городню бригаду, не любив, щоб, крім нього, в організацію робіт у його підрозділі втручався ще хтось. Знаючи це, колишній голова Б.Д. Булка жартома називав цей підрозділ «Вільна Україна». Аж поки наша держава не стала такою. Але обидва майже ніколи не сперечалися. За твердженням П.Т. Горобця, якщо людина захоче, вона знайде підхід до будь-якої роботи. Як його знаходив він, не маючи відповідної освіти. При цьому вів щоденники, вникав у все настільки глибоко, що і по сьогодні шумиляни йдуть до нього за консультацією.
Бо знають, що нічого не приховуватиме, обов’язково підкаже, чомусь навчить. Причому, не за якусь матеріальну вигоду, як тепер це практикується, а по-земляцьки просто, доступно.
Дійшло до того, що навіть назбиравши грибів несуть їх спочатку до нього, щоб переконатися, що їх можна їсти.
Крім садівництва і овочівництва, рибальства і мисливства, ще одним із його захоплень є пасіка, на якій проводить найбільше часу. Він ніколи не проти, щоб пригостити медком, проти чого, кажуть, важко втриматися.
На жаль, останні роки доводиться йому мешкати з онуками. Дружина, з якою прожив 57 років, померла.
Через дорогу від добротного його обійстя ще одна його хата. То, згадує Петро Тимофійович, у такий спосіб раніше боролися зі сміттєзвалищами. Якось негоже, сказали мені одного разу в правлінні, щоб щось подібне коїлося біля обійстя Горобця, і наступного дня прислали землевпорядника, щоб наділив на цьому місці мені город.
Хату збудував тут для онука, який, відслуживши в Афганістані, захотів жити біля дідуся. Та не склалася, на жаль, доля, передчасно загинув. Довелося пережити і цю сімейну трагедію.

автор: Газета "Бершадський край"
Дивіться також в розділі  Персоналії
» 16.06.2018 Людмила Володимирівна Колесник – лікар загальної практики – сімейної медицини Бершадської амбулаторії ЗПСМ. Працює на цій відповідальній посаді з 2008 року.
» 16.06.2018 Досвідчений лікар і мудрий колега Оксана Богданівна Шелест народилася та виросла у родині медиків, тому і не дивно, що і професію обрала відповідну.
» 08.04.2018 Марко Іванович Грищук народився у квітні 1943 року в П’ятківці, в сім’ї хліборобів. Коли йому було півтора року, батько пішов на війну, і вихованням сина займалася мати.
» 07.04.2018 Наполегливий, працьовитий, відповідальний, організований – цими та багатьма іншими позитивними якостями володіє добрий господар, люблячий чоловік і батько, надійний товариш і побратим Ярослав Антонович Фурик. Народився чоловік у квітня 1963 року...
» 25.03.2018 Головне – здоров’я людей
» 25.03.2018 Нелегка йому випала доля…
» 17.03.2018 У праці життя і краса
» 17.03.2018 Добра, ніжна, неповторна
» 08.03.2018 Зелені гектари Анатолія Гуза
» 08.03.2018 Ветеран, працелюб, порадник
Всі статті розділу Персоналії »
Цікаві фото
3 фото   
3 фото   
5 фото   
3 фото   
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Тирлівка
Петровський Микола Трохимович (1913) 1913 р., українець. Мобілізований в 1941 р. Комсомольськ-на-Амурі МВК. Рядовий.

З історії Бершаді
14 березня 1944 року для бершадців настав радісний день: війська 2-го Українського фронту визволили їх рідне місто. В пам'ять про воїнів та земляків які віддали своє життя за визволення Бершаді, в центрі міста на братських могилах споруджено обеліски та скульптурні групи, біля підніжжя яких завжди живі квіти. Читати далі »


Якщо Ви виявили помилку, виділіть текст з помилкою та натисніть Ctrl+Enter щоб повідомити про це редакцію

Останні новини
Може бути цікаво

СИЛЬНИЙ ДУХОМ І ВОЛЕЮ - Бершадь в персоналіях - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники