Гарна звістка, яка облетіла опівдні 25 лютого село, що земляк живий і неушкоджений повертається додому, зібрала багатьох його рідних, друзів, сусідів, односельчан у центрі Бирлівки. З букетами квітів, державними прапорами, жовто-блакитними кульками, солодощами, шампанським та щирими усмішками зустрічали бирлівчани свого земляка. Зніяковілий, зморений, він вдивлявся в обличчя краян і, здається, ще не вірив, що нарешті здійснилося те, про що мріяв, що не раз приходило у снах: він на рідній землі, серед близьких йому людей.
Дорога додому веде повз школу, де Коля навчався, де його завжди раді бачити, де нині навчається його молодша донька Оля. У цей сонячний і гарний день вся шкільна родина вийшла зустрічати свого захисника.
Навіть пройшовши пекло цієї дивної війни, наш Коля залишається людиною мудрою і доброю. Лише сумний погляд очей передає неймовірний тягар пережитого.
А після 18-денної відпустки – знову у стрій, щоб боронити Україну від окупантів.
Ми ж і далі будемо дні та ночі молитися й вірити в те, що з території нашої держави назавжди зникне війна, що всі люди будуть спокійно жити і працювати під мирним небом, що всі захисники України обов’язково повернуться додому живими та неушкодженими.
У хвилини таких зустрічей молоде покоління українців навчається справжньому патріотизму, гордості за своїх героїв-захисників.
Із вдячністю – учнівський та педагогічний колективи Бирлівської ЗОШ І-ІІ ступенів.
вранці -2…-4° 
