Але не впали вони у відчай: працювали в полі, обробляли власні наділи, і не раз їх мучила спрага, особливо влітку, коли вода грілася у глиняних баньках. А до села було далеко, та й їздити не було чим, і вирішили самотні жінки-вдовиці викопати в полі, де з-під землі бриніло ледь помітне джерело, криницю. Самотужки, без чоловічої міцної та дужої руки, не день і не два працювали жінки, діти, старший люд, і вода забила міцним ключем, поїла живильною вологою і малих, і дорослих довгі роки. В народі вона отримала назву «Вдовина криниця».
Не один раз чула вона щирі слова вдячності від хліборобів, які працювали в полі чи під час посівної, чи в жнива, чи в осінню пору.
Пройшли роки, замулилося джерело в криниці, і, на жаль, були й такі, які кидали в неї сміття. Та знов і знов приходили небайдужі люди, чистили джерело, доглядали місцину, а в особливо спекотну пору біля криниці молилися і люди, і місцевий священик Сава, сподіваючись на дощ, на те, що вічно бринітиме цілюща вода серед поля.
А нині молодий, енергійний керівник місцевого господарства «Нива», депутат районної ради, який вболіває душею за долю своєї малої Батьківщини – Сумівки, Сергій Царюк вирішив за власні кошти облагородити це святе місце.
Працівники господарства розчистили криничку, полагодили цямриння, вимостили з тротуарної плитки площадку, планують покласти тинок, лавочку.
Сергій Станіславович разом із вихованцями Сумівського шкільного лісництва «Юні друзі лісу» посадили біля криниці кущі калини, які подарував колишній випуск ник школи, а нині – головний лісничий ДП «Бершадський лісгосп» Володимир Сташенко.
Робиться для людей дуже благородна і корисна справа, і хочеться вірити, що кожний подорожній, який скуштує смачної водички, подякує матінці-природі, жінкам-вдовицям за цілюще життєдайне чудо, подякує С.С. Царюку і людям, які це зробили, і не підніметься рука нашкодити «Вдовиній криниці», а зберегти її в чистоті і красі, щоб не одне покоління людей ще напувала вона смачною водою.
Галина ГУЗ, директор Сумівської школи.
вранці -2…-4° 
