Незважаючи на те, що прийом був анонсований всього за кілька днів до цього, бажання поспілкуватися з народним обранцем виявили немало людей. Крім традиційних прохань допомогти у лікуванні та праце - влаштуванні, були й колективні звернення, що стосуються проблем територіальних громад. Як скажімо, у делегації з Красносілки (на знімку). Колишні (і не тільки) працівники цукрозаводу переймаються долею цього підприємства, адже існує велика загроза, що нинішні власники можуть просто порізати обладнання на брухт (такий намір уже озвучений), тим самим не тільки знищивши один з найстаріших заводів Поділля, а й надію селян на краще майбутнє. Як сказав сільський голова Іван Пустовіт, це питання залишається актуальним вже кілька років.
Уже приїздили специ по демонтажу, але громада стала їм на заваді.
М.І. Кучер попросив членів делегації надати йому максимум інформації, аби він міг вникнути в проблему і вжити необхідних заходів.
Серед проблем, озвучених у ході прийому, були різні. Людей не може не хвилювати нинішній стан доріг, є потреба у ремонті дитячих дошкільних та інших соціальних закладів.
Волонтерам потрібна допомога з пальним, багатьох тривожить і обурює, що припинив діяльність місцевий молочноконсервний завод, людей позбавили робочих місць.
Звичайно ж, є проблеми, які навіть народний депутат із своїми повноваженнями не може розв’язати, але більшості тих, хто звернувся з проханням про допомогу, Микола Іванович допоміг, надавши посильну фінансову підтримку прямо на місці.
Але деякі проблеми так зразу й не вирішиш. Скажімо, на прийом прийшов житель міста, інвалід війни ІІ групи, ліквідатор першої категорії, батько загиблого підполковника спецназу Віктор Коваленко (тоді він ще не знав, що його синові Юрієві Указом Президента посмертно присвоєне звання Героя України). Віктор Олексійович скаржився на і на дії, і на бездіяльність працівників міліції. Звертався він у різні інстанції – районні, обласні і центральні (навіть в адміністрацію Президента), але ніде не зміг домогтися конкретної і чіткої відповіді. Може, хоч після Указу глави держави його уважно вислухають і в міліції, і в прокуратурі, і не просто вживуть якихось заходів, а й вибачаться за дії деяких працівників...
Після завершення прийому ми звернулися до Миколи Івановича з проханням поділитися враженнями від першого прийому в Бершаді в якості народного депутата: – Багато людей приходило з особистими проблемами.
Але й громадських питань не бракувало. Життя триває, і люди хочуть, щоб воно попри все було кращим. Проблеми Бершаді практично такі ж, як і в інших районах округу. Багатьом людям, які прийшли сьогодні, допомогу надали на місці, а іншим це зробимо після вивчення ситуації.
Щодо дороги з Бершаді на Гордіївку. Вона не зроблена торік не тому, що не було грошей (Миронівський хлібопродукт виділив більше 2 млн. гривень), а тому, що не могли освоїти кошти райавтодори трьох районів – Бершадського, Теплицького і Тростянецького. Але це не тільки їхня вина, а й нас усіх – влади і суспільства, через недолугу систему оподаткування просто похоронили райавтодори.
Сьогодні час вимагає формування бюджетів на місцях.
У наших районах хороший рівень сільськогосподарського та й промислового виробництва, тому можемо мати нормальні бюджети. Треба, щоб кошти, які сплачують наші підприємства, максимально надходили у бюджети наших районів. А звідси і дороги, і вирішення соціальних питань.
М.І. Кучер навів приклад – створення «Соціального центру МХП» (його керівник Олександр Кучер також взяв участь у прийомі народного депутата).
Головна мета центру – допомога людям, громадам у всіх аспектах – юридичному, методологічному і т.д.