Рахується це «Озеро» на балансі Бирлівської сільської ради як пасовище. І ми ведемо боротьбу за нього вже два роки.
У 2011 році сільська рада виділила жителю села Василеві Дунаєвському та його дружині Наталії по 2 гектари землі кожному для ведення сільського господарства. Та це лише прикриття, насправді він використовує ділянку для видобування з підземних надр митого піску.
Коли рівень води в наших криницях став падати, почали давати тріщини будинки, ми забили на сполох. Але нас ніхто не чує. Відстань від житлових будинків до цієї ділянки не відповідає нормам. Ми неодноразово зверталися до місцевого та районного керівництва, але роботи продовжувалися з порушенням прав і законів. Не маючи дозволу, В. Дунаєвський вивозив за добу чимало машин з багатьма тоннами піску. Люди дзвонили на «гарячу» лінію, два рази приїздила обласна екологічна служба, яка заборонила видобуток піску. Дали припис, чим і заспокоїли людей, сказавши, що ніхто нічого не буде видобувати.
А тим часом Дунаєвський замінив усю техніку на потужнішу. Підключив трифазну лінію і якимось чином узяв ліцензію на видобуток підземних надр на 20 років. Він став «героєм» – погрожує, що це його власність і навіть буде стріляти в громадян, які намагаються відстояти справедливість і перешкоджатимуть незаконному збагаченню.
Куди діваються кошти за цей пісок? Набиваються чиїсь кишені?
Дороги розбиті, бруківку втягнуло в землю. Ніхто цим не цікавиться, бо ж усіх цікавить лише нажива з «ласого шматка». А нас цікавить: хто буде відповідати за наслідки, і що чекає наших дітей та внуків? Вимивання піску біля житлових будинків за двадцять років може призвести до катастрофічних наслідків. Але кого хвилюютть людські життя і благополуччя, коли на кону особисте збагачення?
Жителі Бирлівки та Баланівки – всього 49 підписів.