Під час її попереднього візиту могло скластися враження, що невирішеним проблемам у цьому селі, зокрема в будинку культури, школі, немає вже ні кінця, ні краю. Через недофінансування не робилося навіть найелементарніше. Тепер же треба відзначити чимало позитивних зрушень, які сталися на об’єктах соціально- культурної сфери з ініціативи сільського голови М.Ю. Поліщука. 3овсім інша ситуація, наприклад, у Великокиріївській школі. 3авдяки підтримці районного відділу освіти у ній відремонтовано дах, вестибюль, у трьох класах замінили підлогу, замінили також котельне обладнання, двері, придбали два металопластикові вікна. Щоправда, певну допомогу школі надали спонсори, основними з яких є ТОВ «Устя» – директор П.Г. Марущак, і ТОВ «Жорняки» – директор М.Н. Рибак.
Директор сільського будинку культури Н.М. Поліщук не приховувала емоцій, що, нарешті, і очолюваний нею заклад дочекався підтримки.
Хоч кошти на це сільською радою були виділені не такі вже й великі, за них було придбано лише будівельні матеріали, а чимало робіт довелося виконувати власними силами, відремонтувати вдалося практично все, крім глядацької зали. Невирішеною поки що залишається проблема з опаленням даного закладу.
Наведено порядок і біля пам’ятника загиблим у Великій Вітчизняній війні, який у центрі села.
Щодо закладів торгівлі, які теж у центрі, то, найперше, було встановлено, що теж немаловажно, налагодження контактів їх керівників з сільською радою. Про це засвідчували питання порядку денного, які розглядалися на засіданнях виконкому.
І все ж під час даної перевірки увагу було звернено на те, що в окремих магазинах хліб приймають на реалізацію без накладних. Як у такому випадку можна було відстежити торговельну надбавну до ціни на нього? По лінії санепідстанції зауважувалося на те, що на хліб не було посвідчень його якості.
Мали місце також випадки, коли в окремих магазинах продавці не були оформленими на роботу.
Певні недоліки було виявлено і у плані благоустрою території в центрі цього села. Якщо поблизу торговельних точок було прибрано, то це ще аж ніяк не мало означати, що зовсім недалеко від однієї з них, попід саму центральну дорогу, можна було утворити смітник. Якщо навіть сільська рада не в змозі за всім встежити, то чому б не закріпити територію за конкретними закладами, щоб було хоч з кого запитати за допущений безпорядок.
Не прикрашає центр села, причому вже роками, і двоповерховий будинок з вибитими вікнами, який поряд з сільською радою.
А щодо дотримання законодавства при користуванні землею, то проблеми як були, так і залишилися невирішеними. Кажуть, у цьому селі можна виявити цілі фермерські господарства, де беруться в оренду земельні паї, мотивуючи це тим, що це господарство родинне, а от заробітну плату його організатор може зовсім не нараховувати, щоб не сплачувати на неї відрахувань, навіть самому собі. Звідкіля в цьому випадку братимуться надходження у бюджет, пенсійний фонд тощо?
Щоправда, дехто виправдовується, що, обробляючи землю, немає ніяких прибутків, тому і не оформляє на роботу ні себе, ні інших працюючих. Чому ж тоді не залишить цей бізнес? – постає закономірне запитання.
На подібні порушення у цьому селі вказувалося вже не раз, однак реакція на зауваження занадто повільна.
Тому О.Ф. Снігуром цього разу питання було поставлено більш серйозно: якщо люди не реагують на певні зауваження, то потрібно домогтися, щоб на них реагували керівники села. Адже яким буде керівник у тій чи іншій громаді, таким – і порядок. До того ж рано чи пізно кожний повинен потурбуватися про свою пенсію. А звідкіля братиметься трудовий стаж, якщо працюючих не оформляти на роботу. Завдання влади на місцях, зокрема і сільських голів, починати більш жорстко реагувати на всі порушення законодавства, якщо роз’яснювальна робота не дає результатів.
Щодо діяльності Великокиріївської сільської ради, зокрема сільського голови, то хоч і було відзначено позитивні зрушення, проте чимало ще і не робиться. Навіть не було виконано всі попередні приписи. Наприклад, не встановлено пантуз біля ФАПу, є претензії і до облаштування автозупинки в центрі села. Ніби не така вже і проблема відстежити, щоб був виставлений хоча б розклад руху автобусів, але і цього не було зроблено.
Було також вказано на необхідність придбання літератури для бібліотеки, але теж цього не зроблено. Не укріплено також грунтову дорогу до організованого сміттєзвалища.
Ще однією з проблем, які тепер поставлено перед кожною з сільських рад, є підведення Інтернету. Надалі всі сільські ради повинні через дану мережу зареєструватися в єдиній системі.
На виконання окремих робіт, доручень, під час даного візиту представників влади, було визначено конкретні строки.
Павло КУШПЕЛА.