Керівник ТОВ «Світанок-Агросвіт» Олег Іванович Ковбасюк організацією нинішніх жнив задоволений.
Щодо їх темпів, то в цьогорічних умовах ними дійсно можна гордитися. Тим більше, що у Шляховій встигли вже затюкувати і завезти на зберігання до тридцяти тисяч тюків соломи. Та й урожайність озимої пшениці, за попередніми даними, перевищує 50 центнерів з гектара. Міг би бути цей показник ще вищим, якби одне з полів не зачепив градобій.
За рахунок чого шляхівчанам щороку вдається бути першими? За словами Олега Івановича, насамперед, завдяки тому, що про це посправжньому почали турбуватися ще за два-три місяці до жнив. От і обійшлися без жодної серйозної поломки у загінках. Учасники жнивного комплексу робіт вважають, що якби не перешкоджали дощі – жнива закінчили б ще швидше. Адже навіть в таких умовах, якими вони були, вони молотили хліб щодоби на площі 130-150 гектарів.
Причому, щоб уникнути втрат, вночі не працювали, а тільки у світловий день. Валовий намолот ранніх зернових тут сягнув у цьому році 4,4 тисячі тонн, що набагато більше, ніж торік.
Неабиякі надії у Шляховій покладають і на кукурудзу, яку вирощують на площі 600 гектарів, на інші культури. Як тільки нічого не постане на заваді, валовий намолот зерна за рік становитиме, за попередніми розрахунками, 8-8,5 тисячі тонн. Такого у Шляховій ще не було. Тому комбайнери Ігор Сокоркін, Юрій Душко, Михайло Зарубенко, Іван Скорик, Федір Надворний, який жнивував у цьому році напару з сином Русланом Гайдуком, Михайло Гардиш, Петро Теплицький, Михайло Білик такими темпами робіт, як і заробітками, задоволені. За жнива – практично за десять днів – комбайнери заробили по 5-6 тисяч гривень і по кілька тонн зерна, і нині допомагають на жнивах сусідам.
В цілому у Шляховій, що планували – того домоглися.
Озима пшениця сорту «Фаворитка» видала на окремих площах по 60 центнерів з гектара.
Непоганими темпами жнивують у цьому році і в Тирлівці. Хоч у цьому господарстві лише два комбайни – «Джон-Дір» і «Форшріт», комбайнерами на яких Володимир Близнюк і Володимир Данішевський, на день, коли готувався цей матеріал, залишилося жнивувати не більше двох діб.
На жаль, значної шкоди зерновим, як і іншим культурам, завдав у цьому господарстві градобій. Кажуть, що на десятках гектарів практично не було що молотити.
А от на кожному з 135 гектарів поля, яке стихія не зачепила, намолочували до 55 центнерів зерна. В цілому, за словами директора цього господарства А. Г. Христича, врожайність ранніх зернових становитиме до 40 центнерів з гектара.
На зернотоку вже закінчували возити все збіжжя після першої очистки в комори. На осінь тут планують ввести в дію ще й зерносушарку на твердому паливі потужністю до 150 тонн за добу. Водієві зернотоку Андрію Старинцю і механізатору Олексію Мельнику ніколи вгору було глянути – настільки поспішали звезти все під дах.
Та чи не найконтрастнішими показники врожайності виявилися у ТОВ «Жорняки», хоч жнивували тут не менш старанно, як у двох попередніх господарствах. І цьому до певної міри є пояснення. Виявляється, що формувалися вони не рік і не два. Директор цього господарства М. Н. Рибак розповідав, що і насіння на полях однакове, і технології, і техніка, працювали ті самі кадри, а от на великокиріївських землях врожайність виявилася на 10-12 центнерів нижчою, ніж на більш доглянутих війтівських. Великокиріївські вже роками не вдається довести до ладу, от і результати. Комбайнери Василь Іванчук, Петро Чалій, Іван Прісняк те і робили, що поглядали на хмари, які починали з'являтися на горизонті, адже не обмолоченими ще залишалися до 80 гектарів поля.
Щоб дві «Ниви» і «Дон1500» не простоювали, бо ще й відстань до зернотоку була чимала, за кожним було закріплено по два автомобілі, які возили зерно. Належне треба віддати М. Н. Рибаку і за те, що зберіг пожежний автомобіль, який вже найдавніший у районі, а ще чергував у повній готовності на жнивному лані.
Окремі сорти пшениці тут видавали навіть по 50 центнерів з гектара. Якби у свій час не занедбали окремі поля, середній показник врожайності теж міг би бути кращим.
Нарікають механізатори цього господарства навіть не на стару техніку, а більше на погану якість запасних частин, їх дороговизну.
Отже, якби на жнивному лані району не такі контрасти, як от у даних господарствах, по показниках урожайності, то і по району ми мали б кращі результати.
Павло КУШПЕЛА