Директор сільгосппідприємства Ю.М. Щульц розповідає, що ріпак вдалося реалізувати по 3 тисячі гривень за тонну. По озимій пшениці остаточно підсумки будуть підбиті тоді, як її буде продано повністю – залишилося ще півтори тисячі тонн.
Щодо перевиробництва зерна, яке нібито має місце в Європі, то баланівчан воно поки що не хвилює. Вони вважають, що поки у світі існуватиме продовольча криза, до тих пір буде ринок зерна. І ціни на нього зберігатимуться.
Рік, звичайно, сам по собі видався урожайним, але далися взнаки й інтенсивні технології вирощування зернових, впровадження високоврожайних сортів озимої пшениці – Подолянка, Смуглянка, Олеся тощо. Поряд із сортами білоцерківської і одеської селекцій, випробовували й імпортні. Наприклад, один із німецьких її сортів видав по 73, а Смуглянка – по 84 центнери з кожного із трьохсот гектарів. Тож як їх не вирощувати у майбутньому?
Супереліта і еліта завозяться на посів з Гайсинської філії, але окремі сорти на насіння вирощували в себе. Під озимою пшеницею буде знову зайнято не менше 2,5 тисячі гектарів поля. Адже ця культура і врожайніша від ячменів, і надійніша.
Саму структуру цього господарства сплановано так, що працювати доводиться у єдиній системі Миронівського ХП.
Згідно з розробленими технологіями, надалі планується внесення не сипучих, а рідких мінеральних добрив – аміачної води, працювати з КАСами (карбамідно-аміачна суміш), на які переорієнтовуються чимало країн світу. Тим більше, що технічне переоснащення при цьому не стільки вже і завдаватиме клопоту. Адже у господарстві є "Катерпіллери" із знаряддями, з допомогою яких вносятся і рідкі добрива.
Щодо робочої сили, то скільки б у районі не поширювалися чутки, що з приходом "Зернопродукту" у Бирлівку, П'ятківку і Баланівку вона нібито вивільняється, насправді ж господарству кадри потрібні вже сьогодні – екскаваторники, кранівники, токарі, механізатори, водії. Щоправда, окремі, які поспішили виїхати, як це робиться у всій Україні у міста на заробітки, вже повертаються. Потрібні господарству також доярки, які, за словами Юрія Миколайовича, заробляють по 3,5 тисячі гривень у місяць. Складається навіть враження, що люди взагалі вже не хочуть працювати. Ходили ж якось на роботу у колгоспи, часто за зовсім незначну заробітну плату. Або хіба у наш час вигідніше оббивати горіхи і яблука на обочинах доріг на здачу заготівельникам, ніж працювати на сучасній фермі? Швидше всього причина криється в тому, що колись не було такої дисципліни, як тепер, коли все контролюється. От і не подобається це багатьом.
Хоч у цьому році з нової техніки у філії з'явився тільки один трактор, та і той для Демидівки, яка приєдналася, за зиму мають намір оновити парк автомобілів, грунтообробних знарядь.
Обробіток грунту практикується поверхневий. Вдавшись до щілювання, вирощувати урожай вдається навіть на полях, які вважаються надміру зволоженими – по щілинах вода відводиться у глибші горизонти. Однак якісь звинувачення, що тут за будь-яку ціну прагнуть взяти від землі все, будуть безпідставними. Бо раз у два роки обов'язково проводять агрохімічне обстеження грунтів. Добрива вносяться тільки на основі їх результатів. Лише в цьому році вже внесли 22 тисячі тонн органіки, а планується не менше 30. Вивезено 5 тисяч тонн дефекату і продовжують його доставляти.
Не треба бути великим пророком, щоб запевняти, що виконувати такі обсяги робіт можливо лише при умові злагодженої роботи всіх ланок – і спеціалістів, і механізаторів. Прекрасно, наприклад, спрацювала інженерна служба, забезпечивши безперебійну роботу техніки на жнивах. "Катерпіллери" взагалі працюють на полях цілодобово, тільки механізатори міняються по змінах. Без такої організації їх роботи ніколи не встигли б вкладатися у строки з виконанням технологічних операцій.
Щодо сіл, які увійшли у склад філії, то давно вже минула та пора, коли вважалося, що кожне село було, ніби окрема держава. То у перший рік роботи прагнули перетягувати, як кажуть, ковдру кожний на себе. Тепер усі працюють єдиною командою. Механізаторам однаково в якому із сіл працювати, адже заробітна плата одна і та ж, як і ставлення до них.
Жодній людині, каже Ю.М. Шульц, яка забажала піти до нас на роботу, ми не відмовили. У господарстві шаною і повагою користуються головний агроном С.П. Загарій, головний інженер В.І.Вусик, завідуючий майстернею Г.Т. Маснюк, всі три завідуючих відділками – В.М. Бандуш, П.П. Гуртовий, М.М. Палисюк. Із рядових виробничників – водії С.Б. Семенда, А.В. Гончар, механізатори М.І. Панасюк, Ю.П. Шарко і їх перелік можна було б продовжувати. Є прекрасні кадри і в тваринництві. У цьому році додалося шість молодих механізаторів, омолоджується бухгалтерія. За навчання чотирьох студентів проплачує Миронівський ХП, так, що кадрів не бракуватиме і в майбутньому.
За оцінками тутешніх спеціалістів, найважче у пору жнив було, коли не вистачало комбайнів. Зернові на значних площах вже вилягли, а комбайни ще працювали на півдні. Була також проблема, як і у всій Україні, з ріпаковими столами. Намолот між комбайнами з таким столом і без нього різнився десь на 8 центнерів на гектарі.
В даний час у філії здійснюються розрахунки за оренду паїв – видається по 8 центнерів пшениці, яку можна замінити, за бажанням, на цукор, інші види продукції. Чому не більше? Справа в тому, що у цьому господарстві на земельний пай припадає землі менше, як в інших селах. А в процентному відношенні така кількість зерна відповідає 3,3 відсоткам від вартості паю.
Слід відзначити, що Бершадська філія ЗАТ "Зернопродукт МХП" ніколи не залишалася осторонь від вирішення соціально-культурних проблем громад. Нещодавно, наприклад, вона спонсорувала поїздку бирлівського народного колективу "Горлиця" на Сорочинську ярмарку. Практикується безпроцентне кредитування працюючих. Тобто, можеш брати гроші наперед, тільки відпрацьовуй їх. Допомога надається дитячим садкам, школам. Ветеранам виробництва і війни безплатно орються городи, надаються транспортні послуги.
В даному ж господарстві непогана перспектива вимальовується і в тваринництві. Середньодобові надої молока від корів, коли готувався цей матеріал, перевищували 20 кілограмів.
Цього року набрали ще одне приміщення худоби у
Бирлівці, обладнали молокоблок. У листопаді тут заплановано почати монтаж найсучаснішого шведського молокопроводу, яких ще ніколи не було у найближчій окрузі.
Детальніше розповісти про це господарство можна буде вже за підсумками року. А поки що сказати можна єдине: видозмінюється всетаки сільськогосподарське виробництво, підходи до його ведення. Бо на таких землях, як у нас, мати лежаче виробництво, кажуть у "Зернопродукті", гріх.
вранці -2…-4° 
