В урочистостях взяли участь заступник голови облдержадміністрації В.В. Черній, генеральний директор "Віноблптахопрому" С.К. Окаєвич, перший заступник голови райдержадміністрації В.Д. Максимчук, заступник голови районної ради П.А. Сугак, журналісти.
Після вручення окремим працівникам колективу почесних грамот райдержадміністрації і районної ради, під час численних привітань відзначалося, що даний підрозділ тепер повністю відповідає вимогам європейського співтовариства і адаптований до вступу в СОТ. Це єдине конкурентоспроможне підприємство по виробництву м'яса бройлерів в області. Подібних ліній в Україні тільки чотири.
Знайомити з підприємством голова правління І.І. Андрушко, який очолює його з перших днів, не без задоволення розпочав з того, що задум, прийнятий 28 років тому, здійснився і успішно працює. Хоч за ці роки чимало негараздів переслідували державу – і політичні, і соціальні, і економічні. Не так легко, мабуть, було зконцентрувати зусилля, щоб колишній колгоспний пташник розбудувати аж до освоєння сучасних технологій. І на сьогодні з впевненістю можна заявити: керівнику і колективу це вдалося. Десятки років напруженої роботи себе виправдали.
Незважаючи на реформування, птахокомбінат на сьогодні – це більше семисот робочих місць, це шість цехів по вирощуванню бройлерів з одноразовою посадкою 1 мільйон 100 тисяч голів птиці. Зараз цьому колективу під силу виробити 13 тисяч тонн м'яса за рік. За нинішнє півріччя його вироблено 6,5 тисячі тонн у живій вазі, або на 30 відсотків більше проти минулого року. Іншими словами, це на 1040 тонн більше проти минулого півріччя. До завершення року планується його виробити ще 6,5 тисячі тонн.
Журналістів запросили на даний захід для того, щоб наяву показати, як колектив птахокомбінату працює в ногу з часом, із застосуванням новітніх технологій. І що особливо важливо – обійшлися в даному випадку без заїжджого інвестора, а за рахунок внутрішніх інвестицій.
Сьогоднішня вимога часу – випускати продукцію доступну і високої якості. Щоб на прилавок, а там і до споживача, вона потрапляла свіжою і, звичайно ж, біологічно чистою. Всі ці вимоги тут виконуються, тож продукція користується попитом в усіх регіонах України. Її виробництво щороку нарощується. Наприклад, тільки за останні два роки виробництво м'яса бройлерів у живій вазі збільшили в чотири рази. Це дає змогу підприємству конкурувати на ринку, що теж є однією з основних умов його існування. Адже всі попередні умови і вимоги можливо виконати тільки тоді, коли виконується ось ця, остання.
А конкурентоспроможність забезпечується тільки якісною, біологічно чистою продукцією. Цього птахокомбінат "Бершадський" домігся теж, що підтверджується роками, і споживачі завжди гарно відгукуються про неї.
Саме для того, щоб і надалі домагатися і якості, і ритмічності надходження її до прилавків, довелося подбати про введення в дію нового забійного цеху. По суті, це нові технології забою птиці і її обробки. За зміну у новому цеху є можливість переробляти 48 тисяч голів птиці. Це до ста тонн її у живій вазі, що прирівнюється приблизно двом широколійним залізничним вагонам. Причому, ставиться завдання, щоб за 5-7 годин продукція вже доходила до споживача.
Крім того, введення в дію даного цеху, це ще й економія енергетичних ресурсів, краща якість обробки. З його введенням відкриваються нові горизонти для нарощування виробництва бройлерів.
Здавалося б, досить амбітні плани, але вони реальні. Птахокомбінат "Бершадський" давно вже став на шлях розширення і розгалуження мережі цехів по вирощуванню птиці. Причому, за рахунок тих виробничих підрозділів, які існували ще до реформування сільгосппідприємств. Це комплекси по вирощуванню ВРХ, свиней, які з певних причин перестали існувати і спустошувалися. Птахокомбінатом такі скупляються, реконструюються, на що витрачаються мільйони гривень. Але це дає змогу не тільки їх зберегти, а вже через півтора-два роки одержувати віддачу. На черзі, наприклад, реалізація проекту по реконструкції Джулинського свинокомплексу, завдячуючи чому виробництво м'яса вдасться збільшити до 20 тисяч тонн. Наступний крок – взяти ще й Тульчинську птахофабрику, і таким чином збільшити протягом 2,5-3 років виробництво м'яса до 30 тисяч тонн. І цей проект знову ж таки дає змогу здійснити новий забійний цех.
Як тут вже не популяризувати вітчизняного товаровиробника, тим самим підтримуючи його. Тим більше, що І.І. Андрушко зізнався перед журналістами, що він завжди відчував і відчуває їхню підтримку. Вони, як ніхто інший, на вістрі передового і одними з перших відчувають новизну. Мабуть, саме тому і запросили їх на відкриття цеху, щоб вони могли засвідчити важливість здачі його в експлуатацію.
До речі, побудований цех всього за півтора року. Його вартість – 23 мільйони гривень. Але це кошти комбінату, тобто внутрішні інвестиції, хоч і формувалась така сума по-різному. Проте аж ніяк не позичені, як це тепер буває у багатьох інвесторів. Це дає можливість гучно заявити як в районі, області, так і в державі, що український виробник таки здатний ще на таке.
Щоб мати уяву, мало це – 23 мільйони гривень, чи багато, було наведено такий приклад: на ліквідацію підтоплення населених пунктів у нашій області було виділені державою поки що тільки 5 мільйонів гривень. І це на тисячі людей. Тож капітал, вкладений у новий забійний цех, досить відчутний. І основна мета, яка при цьому переслідувалася, побільше подати до столу споживача екологічно і біологічно чистої продукції, без трансгенних препаратів і компонентів. Хіба на неї наші люди не заслуговують?
На птахокомбінаті "Бершадський" при вирощуванні м'яса бройлерів не використовують ніяких зовнішніх синтетичних стимуляторів, тож продукцію можуть споживати всі.
Тут ще не забули, що коли починали вирощувати бройлерів, за 79-90 днів середня вага однієї голови ледве сягала 1,3 кілограма. Сьогодні ж за 42 дні вона набирає 2,2-2,3 кілограма. Причому, тільки за рахунок покращання технології годівлі і утримання, генетичного фонду, закладеного у тому чи іншому кросові, породі потенціалу. Варто його лише максимально використати.
Під час нашої зустрічі наводили таке порівняння: якщо у найкращий автомобіль залити неякісне пальне – далеко не заїдеш. Те саме можна сказати і про птицю. Бройлери генетично підготовлені, щоб за 42 дні давати в середньому 52-55 грамові прирости. Варто тільки уміти використати цей потенціал. В "Бершадському" до цього вже добре підготовлені, і тут вдається мати 51-грамові прирости.
Так, у раціонах годівлі сьогодні нараховується до 28 інгредієнтів – вітамінів, мікро- і макроелементів, амінокислот тощо. Адже бройлер – це своєрідна жива лабораторія, яка миттєво реагує як на неправильно вирішені питання годівлі, так і на аргументовану кормову базу. Тому на підприємстві постійно проводяться навчання з працюючими, семінари, конференції. Радяться і з науковцями, переймають досвід за кордоном.
Про якісь особливі добавки, тим більше шкідливі, не може навіть іти мова ще й тому, що птахокомбінат має більше трьох тисяч гектарів землі, і, використовуючи її ефективно, на 90-95 відсотків забезпечує себе кормами сам. Озимий ріпак, наприклад, видав по 32, озима пшениця – по 47, ячмінь – по 40 цнт з га. Кукурудза, яку вирощують на 870 гектарах, теж видасть не менше 80 центнерів з кожного.
І хоч племінна продукція, а саме яйця завозяться з Угорщини, Голландії, Польщі, це не повинно насторожувати. В умовах ринку доводиться рахувати чи не вигідніше їх завезти, ніж займатися ними в себе.
® ® ®
Чимало добрих, теплих слів було сказано на адресу птахокомбінату у день відкриття забійного цеху. І колектив на них заслуговує. Виявляється, з двохсот птахівничих підприємств колишнього СРСР "вижили" не більше десяти. І серед них птахокомбінат "Бершадський".
За рахунок чого? Коли даний колектив власними зусиллями розширював виробничу базу, удосконалював виробництво комбікормів, технології вирощування бройлерів, деякі теперішні "бізнесмени" хотіли осилити дану проблему враз. Для створення племінного господарства, яке б мало забезпечити продукцією всіх, залучали державні кошти. Проте далі їх повного використання справа так і не пішла.
Непорозумінь вистачає і в наш час. Через те, що м'ясо бройлерів надходить із-за кордону, доводиться зменшувати реалізаційну ціну на нього і нашим виробникам. А відтак недоотримувати прибутки. І це в умовах, коли птахокомбінат "Бершадський" і без того мав торік на кожному кілограмові м'яса тільки 30 копійок прибутку. Торговельники на його реалізації заробляють набагато більше. Оцей диспаритет, як ніщо інше, негативно діє на політику держави у плані захисту споживача.
Але, працюючи навіть в таких умовах, продукція птахокомбінату реалізується майже на третині території України.
Не можна не згадати і те, що на території Тростянеччини, поблизу Ладижина, відомий інвестор має намір розпочати будівництво нового птахокомбінату, найпотужнішого в Європі.
Працівників "Бершадського" це хоч і насторожує, але тільки не з точки зору майбутньої конкуренції. Опираючись на власний досвід, вони вважають, що концентрувати таке виробництво в одному місці – жахливо з точки зору охорони навколишнього середовища. Адже тільки один вентилятор викидає із пташника в атмосферу до 9 тисяч кубічних метрів повітря щогодини, а на забій одного бройлера витрачається до 13 літрів води.
Так, вітчизняний виробник повинен розвиватися, але в усьому має бути відчуття міри.
Птахокомбінат "Бершадський" не збила поки що з обраного шляху гонитва за прибутками. А шлях цей – виробництво екологічно чистої, з високими смаковими якостями продукції, яка витримувала б будь-яку конкуренцію. Бо ж недаремно кажуть, що бершадські кури – найсмачніші.
Майбутнє ж підприємства, як його керівник І.І. Андрушко, так і колектив, хоч і вбачають у збільшенні в декілька разів виробництва м'яса, але тільки екологічно чистого. Адже майбутнє тільки за такими підприємствами, у планах яких не збагачення, а інтереси споживача.
вранці -2…-4° 
