Однак не це стало приводом для розмови з керівником птахокомбінату „Бершадський”. Вразив, насамперед, значний ріст виробництва на цьому підприємстві за минулий рік, що дозволило створити нові робочі місця і привнести свій вагомий здобуток у загальнорайонні результати господарювання.
Саме за вагомий внесок у забезпечення соціально-економічного розвитку регіону, значні трудові здобутки та з нагоди 75-річчя утворення Вінницької області трудовий колектив цього підприємства було нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
– Іване Івановичу! Торік вашим колективом вироблено понад 10 тис. тонн м’яса птиці, що майже в чотири рази більше від попередніх років. Звідкіля у Вас такі таємничі важелі, що дозволили, на фоні кризи в тваринницькій галузі країни, різко збільшити виробництво курятини?
– Вся таємниця і, я б сказав, причина, криється в наших працівниках, які професійно виконують свою роботу. Я вдячний долі, що звела мене разом з цими людьми, завдяки яким мені вдалося реалізувати поставленні завдання. Врешті-решт і втілити мрію в життя, яка стала спільною як для мене, так і для спеціалістів та всіх працівників.
Адже живемо нині в складний час, коли змінюються форми власності і це психологічно боляче для кожної людини. Все це викликає певні емоційні непорозуміння і навіть збурення в суспільстві. І на нашому підприємстві вчасно зрозуміли, що просто змінити шапку на картуз мало і недостатньо, бо постало питання жити чи не жити трудовому колективу, який має славні традиції і біографію. Адже, даруйте за нескромність, наше підприємство завжди було прикладом вмілого господарювання в районі та області.
Тому оцей симбіоз – бажання вижити, розуміння вимог часу і ринку, традиції колективу, у поєднанні з професіоналізмом працюючих і прагматизмом завдань, призвели до зростання виробництва і таких гарних результатів. Адже ті об’єми, які були у нас раніше, не давали можливості впевнено конкурувати на ринку з такими монополістами як „Курочка ряба” та „Гаврилівські курчата”. Тому, маючи зі спеціалістами нюх на час, на момент, маючи всі необхідні можливості, ми домоглися зростання виробництва м’яса до 10 тис. тонн. Вже в нинішньому році плануємо довести цей показник до 13 тисяч.
– Неймовірно, але факт. І для цього є можливості?
– Так, ми їх, як кажуть, віднайшли. Допомогла в цьому й нова правова база та кредитна політика. І сьогодні, коли в сільгосппідприємствах району і області зменшується поголів’я ВРХ та свиней, ми в себе нарощуємо виробництво м’яса. Нині ми виробляємо, приблизно, 80 відсотків його в районі і третину в області. Для цього розширили зерновий клин, кормову базу, інтенсифікували виробництво рослинницької продукції, особливо кукурудзи, створили нові робочі місця як у
Війтівці, так і в
Кошаринцях, де придбали за кошти у людей як майнові паї колишні ферми, які вже почали розтягувати. І мене дивує, що районна влада мало цікавиться справами нашого колективу, хоча він для району робить дуже багато.
В наших планах розширюватися і надалі, нарощуючи виробництво до 20 тис. тонн м’яса за рік. Ми реалісти й прагматики і бачимо, що можемо робити реальні кроки та реальні речі як в інтересах нашого колективу, так і населення інших сіл та району в цілому. Бо страшно дивитися, як руйнується і розтягується те, що створено нашими батьками, всіма людьми. А ми в себе все зберегли і, зберігши, хочемо примножити – ось вся філософія нашої стратегії, яка прислужиться всім бершадцям. Але за всім цим стоїть титанічна робота керівників, спеціалістів, рядових працівників птахокомбінату, щоб щодня виборювати собі „місце під сонцем”. Бо виробити продукцію – це лише половина справи. Потрібно її ще й реалізувати. Тому й робимо все необхідне, щоб продукція птахокомбінату „Бершадський” була якісною і за смаковими властивостями найкращою. Саме тому вона й користується попитом у споживачів по всій Україні. Навіть зовнішнім виглядом і запахом наша курятина вирізняється природністю, бо вирощується без всіляких хімікатів і стимуляторів, які у великих обсягах використовують наші конкуренти. Саме якістю, чистою біологічною продукцією „Бершадський” завойовує ринок, і для годівлі птиці використовуємо в раціоні 50 відсотків кукурудзи, 25 – пшениці, 10 – ячменя і т.д.
– Хотілося б почути коротко цифри, які характеризують птахокомбінат.
– Це 750 працюючих, з яких 450 жінок, середньомісячна зарплата яких складає 1 тис. гривень. Це 6 виробничих і 5 допоміжних цехів, де виробляється біля 100 видів продукції. Це більше 70 сучасних автомобілів, понад 30 тракторів і комбайнів. Комбінат споживає в місяць тільки електроенергії на 200 тис. гривень, виробляє щодня комбікормів 90 тонн, орендує понад 3200 га землі.
– Масштаби справді вражаючі. А що допомагає Вам у повсякденній роботі?
– Допомагає віра в Бога і в людей, віра в те, що ми робимо свою справу для людей. А ще творчий неспокій.
– А що заважає?
– Відверто? „Зелена жаба”, яка давить багатьох керівників у районі та області, в тому числі і владних, що в Андрушка он як все вдається.
Даруйте, може це емоції, але така позиція багатьох, кого я добре знав і навіть дружив, нині дивує. Бо мені допомагати не треба, головне – щоб не заважали. Адже довелося роками вибивати місце під наш фірмовий магазин біля бершадського ринку – не давали, бо казали, що це паркова чи якась іще зона. Врешті-решт виділили територію 6х6 метрів, а подивіться скільки там усього понабудовували інші. Подібна ситуація і в обласному центрі. Хіба це підтримка місцевого товаровиробника? А в нашому колективі ми вже звикли працювати в європейському ритмі і випускати продукцію за європейськими стандартами. Тож у завтрашній день дивлюся з оптимізмом.
– Кого б Ви відзначили з своїх колег, працівників птахокомбінату?
– Насамперед відзначу, що я багатий на зустрічі з хорошими людьми, яких у моєму житті було десь відсотків 95. Саме з їх допомогою і свого колективу я став Іваном Івановичем, якого усі знають. Бо для мене найбільше надбання – це люди, колеги, з якими працюєш. І тому виділити когось персонально дуже важко, щоб не образити інших. І все ж відзначу, що кістяк колективу, з часу його вже 27-річного існування зберігся й понині. Серед тих, з ким ми разом реалізовуємо нашу спільну програму, головний інженер Андрій Іванович Козійчук, заступники Гафія Дмитрівна Маринич та Борис Григорович Тверський. Заслуговують бути названими Петро Олександрович Розгон, Анатолій Іванович Шевчук, Варвара Іванівна Шевчук, Володимир Васильович Верхолюк, Галина Федорівна Гук та інші.
Хочеться в цілому відзначити нашу династію Гуків за патріотизм і відповідальність. Ми і надалі робитимемо все можливе, щоб працівники птахокомбінату мали гідний заробіток і соціальну захищеність.
Тож користуючись нагодою, хочу привітати всіх членів нашого трудового колективу, всіх бершадців з наступаючим величним святом – світлим Воскресінням Хрестовим. Нехай благодать і мир завжди будуть з вами.
– Дякую за розмову.
Павло БАЙДАЛЮК.
вранці -2…-4° 
