Дізнавшись якось з однієї з газет, що є ще й така культура, як кавбуз (гібрид, отриманий від схрещування кавуна і гарбуза), вирішив і собі спробувати на городі. І, як виявилося, недаремно. Торік, коли настала пора збирання урожаю, окремі не міг підняти, такої вони були ваги, і їх довелося викочувати на тачку. П’ять кавбузів виросли вагою в середньому по 36 кілограмів кожний. А всього з однієї сотки городу урожай «потягнув» на 1260 кілограмів.
Кавбузи прекрасно поїдаються худобою, їх легше подрібнювати перед згодовуванням, ніж звичайні гарбузи.
А ще корисні вони як засіб харчування. Готуємо, наприклад, кавбузову кашу, використовуємо для приготування пирогів. А якщо до натертого на тертку кавбуза додати ще й яблуко та небагато столового бурячка – для надання забарвлення страві і дати настоятися хвилин 1015, щоб пустив сік, то виходить прекрасний за смаковими якостями салат.
Медики кажуть, що страви з нього корисні тим, у кого є проблеми з печінкою та нирками, серцево-судинною та нервовою системами, у кого порушений обмін речовин. Рекомендують його споживати і при статевих розладах, особливо при імпотенції та аденомі простати у чоловіків.
В процесі вирощування виявилося, що це, так би мовити, «культура пенсіонерів».
Тобто роботи біля неї мало, а урожай – на славу. Адже вона зовсім невибаглива до умов вирощування. Особисто я висаджував у місцях на городі, де трактор неподоорював.
Адже, щоб подокопувати огріхи, у мене, пенсіонера, вже могло не вистачити сил. Після того, як з’явилися сходи, лише один раз прошарував міжряддя, далі листя зімкнулося і потреба в обробіткові відпала сама по собі. Залишається тільки додати, що вирощені кавбузи ще й прекрасно зберігаються.
Якщо дана культура зацікавить когось з читачів, запросто можу поділитися її насінням, та ще й по ціні, наполовину дешевшій, як у свій час сам його купляв.
вранці -2…-4° 
