Якщо подивитись з наукової точки зору – в нашому регіоні занадто зарегульовані річки. В середньому на 6,4 кілометра річки припадає один ставок площею 20 гектарів, або майже 3 гектари ставків на один кілометр річки. Тому надмірна мережа штучних і природних водойм призводить до втрати проточності річок, до неприпустимого зниження в них рівня водообміну. А тому при зменшенні швидкості течії самоочисна здатність річки різко падає, а показники забрудненості зростають.
Внаслідок цього водні об’єкти замулюються, заростають рослинністю. Після витікання із сильно заболочених мілководних ставків біологічна активність водних мас, як правило, зменшується, природний баланс кисню різко скорочується. До речі, для риборозведення вміст кисню у воді повинен бути не менше 4 міліграмів на один літр, а фактично у водоймах цей показник значно менший. Треба взяти до уваги і той фактор, що буквально кожен водний об’єкт має витрати на випаровування, а там, де він заріс очеретом, випаровування більше на 30 відсотків, ніж на чистій поверхні.
Тому кожному орендарю ми радимо підтримувати природний баланс кисню у воді. Найкращий і ефективний спосіб – це вапнування. Воно відновлює вміст кисню і пригнічує розвиток цвітіння води, дезинфікує та очищує її, запобігає паразитарним та грибковим захворюванням живих організмів.
У середньому на один гектар водного дзеркала потрібно 160-200 кілограмів негашеного вапна, а погашеного – у два рази більше. За сезон можна вапнувати до п’яти разів, крім нерестового періоду.
Звичайно, процедура ця не з дешевих, коли врахувати, що одна тонна негашеного вапна коштує 500 гривень. Але з цього буде віддача.
Значного ефекту також можна домогтися, застосувавши компресор невеликої потужності для нагнітання атмосферного повітря в заглиблені місця або у вершині ставка при умові наявності електроенергії біля ставка.
Впровадження цих заходів зменшить ризик загибелі риби.
Олександр САЛГАНІК, провідний інженер відділу комплексного використання водних ресурсів Тульчинського МУВГ.
вранці -2…-4° 
