Скляні пляшки та бите скло практично вічні. Таким чином, смітимо на століття.
І якщо ви не взяли дітей у ліс на прогулянку і вони не побачать цього страхіття та тих збитків, які завдають йому люди, то, мабуть, і шкодувати не варто. Коли на кожному кроці діти бачитимуть знущання над природою, то в кінці кінців звикнуть до цього і вважатимуть, що так і потрібно.
Важко і прикро дивитися на таке варварське ставлення до лісу. Він може вистояти проти будь-якого лиха, однак проти людини – безсилий. Тут людина всесильна. Вона може знищити ліс, завдати колосальних збитків природі і майбутньому поколінню. Та одного зробити не може – існувати поза природою.
Берегти ліс, не завдавати йому шкоди, не смітити – істини відомі кожному. Чому ж про них так часто забувають?
Преса, радіо і телебачення десятки років закликають любити «зеленого друга», а справа погіршується. Ми поступово звикаємо до порушень.
Встановлення абстрактних, навіть яскравих щитів з написами типу «Не смітіть у лісі», становища не міняє. Порушники правил поведінки в лісах не звертають на них ніякої уваги. Такі аншлаги лише дискредитують справу. Гаслами справі не допоможемо. Необхідно дотриманням законів та дисципліною привчати людей до порядку.
Викинув сміття у лісі – плати штраф. Порушникам відповідно до статті 152 Адміністративного кодексу України, «світить» штраф від 1 до 7 неоподатковуваних мінімумів – від 17 до 119 гривень. Але хіба це дійсні штрафи, їх потрібно збільшити в десятки разів, і лише тоді порушник задумається: смітити йому чи ні.
Потрібно свідомо ставитись до цієї проблеми, щоб це не призвело до знищення цивілізації на нашій планеті.
Іван КРАВЧУК, інженер охорони і захисту лісу ДП «Бершадський лісгосп».
вранці -2…-4° 
