Підтвердженням цього і став вечірній рейд, який ми провели недавно разом з працівниками міліції, відвідуючи і заклади культури, що ними опікується держава, і точки торгівлі, що є приватними. Звичайно, протягом одного вечора ми не могли об’їздити багато населених пунктів, та все ж побували у кількох селах та Бершаді… Зразу ж скажемо: побачили те, що й очікували.
Точніше, те, про що вже розповіли працівники міліції.
Дільничні інспектори з
Баланівки Сергій Козійчук, з
Поташні – Віталій Пригода та інспектор дозвільної системи Віталій Ковальчук – люди порівняно молоді, яким відомі настрої сучасної молоді. І вони вже наперед знають, що і де можна побачити. Більше того, деяких занадто «активних» представників молодого покоління вони знають особисто і що від них можна очікувати, тож іноді навіть застерігали про необхідність дотримання ними порядку.
Вже на автобусній зупинці в
Бирлівці побачили компанію з трьох чоловік, які розпивали пиво.
Як відомо, нині таке в громадських місцях заборонено. Кілька хвилин доброзичливо-вимогливої розмови – і вирушаємо далі. Втім, заклади культури хоч і були вже відчинені, та відвідувачів у тихий вечірній час практично не було.
– Молоді люди йдуть до клубів тоді, коли вже добре стемніє, – пояснили мої співрозмовники. – Це загальна тенденція, яка характерна практично для всіх сіл та й міст. І стосується це також різних барів, кафе тощо. А такі заклади в погоні за виручкою можуть навіть працювати до ранку.
Правда, те, що побачили в
Сумівці вже після настання темряви, прикро вразило. Кафе у центрі села було відчинене, і ми не могли не завітати сюди – на другий поверх. Відвідувачів майже не було, а згодом прийшла невелика група юнаків і дівчат, судячи з вигляду, неповнолітніх. Один з хлопців купив пляшку пива. Асортимент спиртних напоїв – на будь-який смак: навіть найстійкіший прихильник тверезого способу життя не встояв би. Та будь-якої інформації щодо обмеження продажу алкогольних напоїв неповнолітнім не побачили. Так само, як і копії відповідної ліцензії на продаж спиртного.
Правил торгівлі власникам цього закладу варто було б повчитися в сусідній
Війтівці – тут у кафе в центрі села біля приміщення сільської ради на видному місці копії ліцензії, попередження про те, кому не можна продавати спиртне, навіть куточок покупця є. І належний порядок.
У ході рейду відвідали будинок культури в
Кошаринцях, де нас приємно здивували місцеві аматори, які проводили репетицію.
Вони навіть заспівали нам, причому дуже майстерно, не гірше, ніж знані в районі колективи. Вогнями світився і будинок культури у
Війтівці, де тривала дискотека.
А от райцентр розчарував. Ні, тут у парку, де збирається молодь, все було ніби нормально – так само гриміла дискотека. Але чомусь дехто, прибувши на дискотеки автівкою, порушив правила – проігнорував дорожній знак, який забороняє в’їзд на територію парку. Серед порушників була навіть жителька Німеччини. У своїй країні вона навряд чи наважилася б порушити порядок, адже одразу ж заплатила б штраф. У нас же можна все… Та найгнітючіше враження справив заклад, який називають «гадючником» – тут справді нормальна людина навіть кілька хвилин не витримала б. Зала переповнена, стіною – сигаретний дим… Кажуть, що сюди їдуть навіть із сіл району, винаймаючи таксі. Водії охоче виконують подібні рейси. Та такий «відпочинок» важко назвати змістовним.
…Останнім часом серед молоді став модним новий вид відпочинку, точніше, вбивання вільного часу – хлопці і дівчата збираються пізно вночі біля автозаправних станцій. Чому саме там? Справа в тому, що на більшості АЗС магазини працюють цілодобово, і кажуть, що там у будь-яку пору доби можна купити спиртне. Пік такої торгівлі настає десь за північ… …Не хотіли б когось чи щось звинувачувати цим матеріалом.
Та зрозуміло, що з подібною ситуацією не можна миритися. Адже мова йде про наше майбутнє – молодь. А чого доброго вона може навчитися в різних забігайлівках, «гадючниках» та їм подібних закладах? Можна за давньою звичкою посилатися на громадськість, владу, але, на нашу думку, у першу чергу варто запитати у батьків, де і як проводять вільний час їхні діти, хто дає їм гроші на випивку. Проблема, яку ми лише пунктирно позначили, значно ширша, вона потребує більшої уваги громадськості, органів місцевого самоврядування, працівників культури, освіти, всіх нас. Ігнорувати її ми не маємо права. Який же вихід із ситуації, що складається в цій сфері?
Запрошуємо до зацікавленої розмови читачів.
Федір ШЕВЧУК.
вранці -2…-4° 
