Якщо спробувати вникнути в дану проблему взагалі, то і Микола Іванович, і Едуард Євгенович висловлюються, що ніхто, мабуть, не мав тоді на меті створити її навмисне.
Коли з появою безробіття у такий спосіб створювалися робочі місця, і ті, хто цьому сприяв, і ті, хто першим насмілився освоювати цей вид бізнесу, швидше всього сподівалися, що явище це тимчасове. Усі розраховували, а дехто в цьому впевнений ще і по сьогодні, що ось-ось настануть якісь переміни і з’являться справжні робочі місця, як було колись, а торгівля на вулицях, як і проблеми, пов’язані з нею, зникнуть самі по собі.
Іншими словами, раніше по-серйозному ними у місті майже ніхто не займався. Але в зв’язку з тим, що вони почали дедалі більше ускладнюватися, а їх вирішення затягнулося вже на роки, щоб хоч якось домогтися ефективнішої роботи цього ринку – це і збільшення кількості робочих місць на ньому, і ринкових зборів, у 2006 році шляхом об’єднання його з муніципальним ринком було створено комунальне підприємство «Бершадьринок». І на ту пору, здається, це було досить правильне рішення. Але найбільше було зроблено, на думку моїх співрозмовників – стільки, як за всі попередні роки, – з приходом міським головою М.І. Кольченка.
Щоб покласти, нарешті, край даній проблемі, у свій час було два варіанти вибору територій під цей ринок – або колишньої «Сільгоспхімії», або частини території «Агромашу». Орієнтуючись на те, що територія «Агромашу» практично в центрі міста, та ще й межує з центральним автовокзалом, що створює додаткові зручності тим, хто його відвідуватиме, зупинилися саме на ній. Причому, це була не чиясь особиста забаганка, а рішення приймалося депутатами міської ради, дане питання розглядали бюджетна та земельна комісії і аж після всього його було затверджено на сесії, дано дозвіл на купівлю і виготовлення документації.
– Щоб мати цей ринок, землю під нього, – розповідав Микола Іванович, – потрібно було купити спочатку хоч якусь із будівель. Не поспішили б тоді це зробити – спромігся б на це хтось інший. Бажаючих не бракувало.
І тоді все було б втрачено. Тож спочатку купили приміщення котельні, після й інші будівлі та землю під ними. У такий спосіб у КП «Бершадьринок» перейшло більше шести гектарів землі. Було викуплено адмінбудинок, на що міською радою було витрачено чималі кошти, склади, тракторний профілакторій. Звичайно ж з метою їх перепрофілювання під спеціалізовані павільйони.
Після того вже побудовано близько 650 метрів залізобетонного паркану двометрової висоти, яким відгородилися від території «Агромашу», встановили двоє воріт – одні з шестиметровою шириною проходу за домовленістю з відповідними інстанціями, попід територію автовокзалу, щоб з автобуса можна було одразу ж потрапити на ринок.
В даний час працюють ще й над тим, щоб мати окремий ввід електроенергії.
У штатному розписі КП «Бершадьринок» 17 працюючих, плани – виконуються, немає ніякої ні по чому заборгованості. На благоустрій його території вже завезено більше тисячі тонн щебеневої продукції. Роботи у даному напрямку уповільнилися тільки через те, що своєчасно не було прийнято бюджет, і міська рада не в змозі була виділити на це навіть ті кошти, які були.
Причому, ставиться за мету переселити цей ринок з вулиць міста не якимись примусовими методами, а знайти з підприємцями компроміс у цьому питанні. Поіншому не можна тому, що вони платять чималі кошти не тільки як ринковий збір, а ще й через податкову інспекцію у державу. Тож новий ринок повинен стати лише альтернативою їх робочим місцям.
Якби хтось допоміг фінансами, зробити залишається не так вже й багато. У даному ж випадку за умови кризи і безгрошів’я ніхто навіть не береться прогнозувати строки введення його в дію.
Хоч відкладати вирішення даної проблеми далі вже нікуди.
Сам термін «комунальний ринок» означає, що це буде ринок всієї громади міста і торгувати на ньому буде мати право кожний. Місця на ньому будуть роздаватися після звірки зі списками підприємців, зареєстрованих у МДПІ, безплатно – таких заяв вже зареєстровано 1250.
Інша справа – ті, хто ці місця вже отримає, змушені будуть платити певні суми за збереженість майна. Всього буде обладнано до 1400 торговельних місць.
КП «Бершадьринок», до речі, за власні кошти придбало ще й самоскид, щоб не орендувати його надалі, комп’ютери, без яких тепер ніде не обійтись. Грошей, як запевняли М.І. Оніщук і Е.Є.
Санжаров, адміністрація ринку даремно не витрачає, усі йдуть на благоустрій. До шестисот тисяч гривень доводиться витрачати в рік на податки – враховуючи ПДВ.
Після того, як купили будівлі, змушені були взяти в штат ще й охоронників, кількість яких буде збільшуватись в міру розбудови ринку. Ймовірно, може розбудовуватися навіть сектор під бутіки.
Хоч конкретний план розбудови може бути оприлюдненим лише після того, як на руках вже матимуть державний акт на землю, відтепер планується, що ринок цей має бути змішаним – на ньому реалізовуватимуться як промислові, так і продовольчі товари, буде організовано авторинок. Якщо у центрі міста серйозною проблемою є вже автостоянки, то на цьому ринку і місце під них передбачене. В цілому інфраструктура ринку дедалі більше набуватиме вигляду своєрідного містечка у
Бершаді. Планується, що це має бути кращий ринок не тільки в області, а й один з кращих в Україні.
Тож чи буде він насправді таким?
Одним із доказів того, що він може стати саме таким, є те, що в даний момент ринків не будує, мабуть, ніхто і ніде, крім
Бершаді. А це означає, що місцева влада дійсно працює в інтересах підприємців.
Адже не так складно зрозуміти, що з вулиць міста їх поки що просто нікуди переселити. Саме тому докладаються всі зусилля, щоб створити його таким, щоб вони самі, з власної ініціативи, переселилися до нього. Добре було б, висловлювалися представники його адміністрації, якби підприємці порозумілися з владою. А то чи не найбільше дошкуляє те, що коли взагалі нічого не робилося, то не було тоді й незадоволених, а як тільки почали щось робити, щоб позбутися безладу на вулицях міста, то це вже почало декому не подобатися. Підприємці, як і всі жителі міста, повинні зрозуміти, стверджували мої співрозмовники, що якби влада хотіла зробити собі якийсь передвиборний піар, то вона б не вкладала такі кошти у цей ринок, а використала б їх на те, щоб її діяльність була, як кажуть, у всіх на виду. Капіталовкладення ж у ринок хоч поки що не такі вже й помітні, проте всі повинні зрозуміти, наскільки корисною є справа по його розбудові на перс - пективу.
Павло КУШПЕЛА.
Від редакції. Ситуацію на обох ринках, як і їх перс - пективи, висвітлено, як видно із публікацій, з точки зору їх керівництва. А якими ці проблеми бачаться владі, підприємцям, які тут працюють, покупцям чи жителям міста, водіям..? Ми готові надати і їм слово.
вранці -2…-4° 
