Кожен пасічник знає: не всі сім'ї однаково вражаються хворобою. Тому процес селекції практично можливий на кожній пасіці. Та про це повинна бути окрема розмова. Поки що все це в перспективі, а нині треба враховувати надійні методи боротьби з вароатозом, які себе зарекомендували на практиці.
Аналіз виступів окремих бджолярів України, досвід бершадських пасічників показав, що найбільш ефективним став такий метод. Влітку застосовують обкурювання різними рослинами та обробку парами щавельної кислоти. В період формування зимового клубу восени за температури повітря не нижче 0°С лікують бджіл біпіном. Однак стовідсоткову гарантію метод не дає. Тому у виборі засобів боротьби з кліщем існують різні думки. Зокрема, відомий на всю Україну, один із кращих пасічників О.І. Загороднюк із Бистре Ружинського району Житомирської області має 190 бджолосімей і не один рік випробовував різні методи боротьби з вароатозом. За заслуги в розвитку галузі в Україні торік нагороджений орденом "Знак Пошани". Він користується байваролом, смужечки якого встановлював у вулики наприкінці серпня, залишаючи їх там упродовж 4-5 тижнів, коли відбудеться процес нарощування сімей. З початком підгодівлі на зиму смужки виймав.
Такий метод вигідний тим, що на 80 відсотків запобігає іншим захворюванням, які викликає кліщ.
Цей засіб, по суті, не новий. Байварол застосовують у багатьох країнах Європи, та й наші фахівці добре його знають, але застосовують рідше, бо він дещо дорожчий.
Між тим кінцевий результат окуповує затрати в багато разів. Крім того, ефективність байваролу значно зростає при його одночасному застосуванні на всіх пасіках регіону, скажімо в одному-двох селах, а краще в цілому районі. Спілці бджолярів слід обговорити це питання, прийняти рішення про застосування на всіх пасіках.
Якщо спілка прийме рішення масового застосування байваролу і подасть замовлення в лікарню, ми завеземо його в необхідній кількості значно дешевше, ніж в аптеках.
Світлана МАНЧЕНКО,
начальник управління ветеринарної медицини району.
вранці -2…-4° 
