А проблем отих, як виявилося, у цьому сільгосппідприємстві непочатий край.
Точно описати причини занепаду в скупих газетних рядках не зуміли б навіть експерти, настільки далеко тут вже зайшли. Про яке ефективне ведення галузі тваринництва у цьому господарстві можна вести мову, коли інвестор, а це фізична особа О.І. Коломоєць із міста Кривий Ріг залишив на зиму зернофураж, поживна цінність якого лише 1,1 кормової одиниці. Мали місце і проблеми з виплатою заробітної плати, із заготівлею кормів.
Розповідь головного зоотехніка з більш як тридцятирічним стажем М.О. Маньківської насправді була схожою на крик душі: – Поле не оране, кормів нема, зерна теж, і куди вони тільки вкладали інвестиції? – запитувала. 3годом виявилося, що інвестицій у це господарство дійсно не було вкладено за минулий рік ні копійки. Тому й такі і результати.
Якщо корові лише для того, щоб вона жила, потрібно 5,5 кормових одиниць кормів на день, то в серебрійському ПСП «Зоря», згодовуючи їх лише на одну кормову одиницю більше, ще й надоюють по три кілограми молока і мають по 73 телят від ста корів.
Поголів’я у дійному стаді тут нижче середньої вгодованості, худе. Про яку перспективу у даній галузі можна вести мову? В автонапувалках, на додачу до такої напівголодної «дієти», не побачили навіть води.
Доярка К.Сохацька скаржилася, що заробітну плату – 590 гривень, видали лише незадовго перед цією нарадою. Люди взагалі скаржилися на розкол у селі, на те, що окремі вже почали забирати свою землю, переорювати озимину, і нікому навіть діла до того нема, що там, де не треба, ореться, а де потрібно це робити – ні. Те, як вони живуть, давно вже перестало когось цікавити. Тож яка користь від таких інвесторів, запитувала М.О. Маньківська, коли в селах біля Серебрії худоби вже «ні хвоста». Спасибі, хоч ви приїхали, звернулася вона до учасників наради, то буде якась надія на те, що далі так не продовжуватиметься.
Одним словом, луснула у Серебрії надія на ефективного інвестора, мов булька на воді, і місця від неї не залишилося.
Якщо М.П. Заїка під час пленарної частини на нараді більше уваги акцентував на обласних показниках і обіцянках, поки що ніким не підтверджених, як держава збирається допомагати тваринницькій галузі, то розмова на місцевому рівні набула ще більшої гостроти. Із аналізом ведення галузі тваринницт ва виступили виконуюча обов’яз ки начальника управління АПР РДА Л.В. Гладиборода, головний зоотехнік цього управління В.Г. Годованець. Було наведено приклади, де в районі непогано господарюють – як з інвестором, так і без нього. А недоліки у веденні тваринництва, за словами В.Г. Годованця, мають місце там, де галузь залишилася неконтрольованою.
Про те, що контрольованою залишилася епізоотична ситуація, запевнила заступник інспектора управління ветмедицини Т.Ф. Охріменко.
Але через недотримання окремих вимог на фермах до втрати цього контролю вже недалеко.
Виконавчий директор серебрійського господарства В.П. Бондарина настільки складну ситуацію пояснив тим, що рік тому їх було передано на банкрутство, справа ще в суді і перебуває нібито на стадії мирової угоди.
Гострими на даній нараді стали і виступи депутата обласної ради, голови ради сільгоспвиробників, директора СТОВ «Лан» С.П. Савченка, депутата районної ради, виконавчого директора тирлівського господарства А.Г. Христича. На думку С.П. Савченка ситуація в галузі більше все-таки залежить від ставлення до неї держави.
Чого тільки варто пережити диспаритет цін на продукцію рослинництва і тваринництва. У своєму господарстві ним нібито зроблено все, щоб розвинути свинарство, а віддачі ніякої. Нормально ж галузь розвиватиметься тільки тоді, як на місцях будуть знати, що буде через 35 років наперед. Тобто, щоб знати чи варто вкладати гроші. А в нас хіба можна, наприклад, спрогнозувати чим обернеться ситуація з продажем землі?
А.Г. Христич теж заходився захищати свого колегу В.П. Бондарину, що нібито таким, як він, потрібно допомагати, бо він хоч зберіг тваринницьку галузь. А чого досягнули ті, хто її взагалі знищив?
Претензії він пред’явив і спеціалістам управління АПР РДА, які нібито мало знають ситуацію на місцях і недостатньо об’єктивно готують матеріали до таких нарад.
Незаперечні докази тому, наскільки наш район в останні роки здав по окремих показниках позиції як у рослинництві, так і в тваринництві, навів і заступник голови РДА В.Я. Кушпела. А до всього у даному випадку додалася ще й проблема з інвестором.
Тож чим швидше ми зуміємо «розкрутитися», тим швидше покращуватимуться і результати – доводив і заступник голови районної ради В.С. Бондаренко.
Підбиваючи підсумки наради, О.Ф. Снігур відзначив, що на фоні сільгоспвиробництва області район поки ще не серед лідерів, тож надалі потрібна чітка взаємодія всіх служб. В тому числі і в тваринництві. Можливості для цього у нас є. Ним було поставлено ряд конкретних завдань, зокрема і по даній галузі.
Більше уваги потрібно буде приділити і вирощуванню кукурудзи, гороху, гречки й цукрових буряків, виробництву кормів та використанню кормових запасів, дотриманню законодавства з виплат заробітної плати тощо.
А щодо інвесторів у Серебрії, то до кінця лютого вони нібито повинні вже залишити це господарство. Їх представники навіть не спромоглися з’явитися на нараду.
Павло КУШПЕЛА.
вранці -2…-4° 
