– Управління Пенсійного фонду України в районі виконує декілька основних функцій. Це, найперше, облік, збір та акумуляція коштів, призначених для виплати пенсій. В бюджет фонду перераховують внески юридичні та фізичні особи у визначеному державою розмірі у вигляді нарахувань на фонд зарплати та утримань із зарплати працюючих. Так, в 2009 році від платників району надійшло 54,8 млн.
грн. внесків. Виплачено пенсій на суму 195,4 млн. грн., тобто самозабезпеченість склала 28%. Різницю між потребою та надходженням надає Пенсійний фонд України за рахунок перерозподілу з тих областей, де сума внесків перевищує потребу на цих територіях. До таких відносяться східні та південні області України, де є великі промислові підприємства.
Середній розмір пенсій в районі на початку минулого року складав 736,7 грн., на кінець року – 822,3 грн., тобто збільшився на 13%. Торік, як відомо, держава переживала економічну кризу, тому й такий незначний ріст.
Стосовно кількості пенсіонерів, то зараз їх нараховується більше 21700 чоловік.
– В Україні здійснюються певні кроки стосовно поліпшення пенсійного забезпечення громадян, зокрема, ліквідовано зрівнялівку, встановлено механізм нарахування пенсій в залежності від трудового стажу, зарплати тощо. Чи зберігатиметься тенденція збільшення розмірів пенсій в нинішньому році?
– Пенсійне забезпечення реформувалось протягом усіх років незалежності України, однак назвати це повноцінними реформами важко. Швидше за все, ті зміни диктувались інфляційними процесами та необхідністю скоригувати пенсії до нових реалій життя.
Найбільшого реформування зазнала система з прийняттям Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який введено в дію з 1 січня 2004 року. Введення терміну «пенсійне страхування» замість «забезпечення» кардинально змінило підхід у визначенні «трудового стажу», який почав називатися «страховим стажем». Так, період роботи почав зараховуватись у повному об’ємі лише за умови одержання заробітної плати у розмірі не менше мінімальної.
Значним кроком у реформуванні галузі було створення у 2000 році системи персоніфікованого обліку кожного працюючого. В даний час ця система об’єднана в межах всієї держави. Це дозволяє облікувати всю трудову діяльність кожної людини для майбутнього розрахунку розміру пенсії.
З прийняттям нового закону за кожен рік понаднормативного стажу до нарахованої пенсії почали дораховувати по одному відсотку, а з 1 жовтня 2008 року – по 1,35%. Це черговий крок у подоланні зрівнялівки. Однак, з іншого боку, коли держава збільшує розмір мінімальної пенсії, то в межах цього збільшення знову виникає зрівнялівка.
Що стосується очікування збільшення розміру пенсій в поточному році, то всі ми розуміємо, що розподілити можна лише те, що є. Тобто, якщо економіка буде зростати, то будуть збільшуватись і відрахування до Пенсійного фонду. З іншого боку, нас роблять біднішими безпідставний ріст цін, тобто інфляційні процеси, падіння курсу гривні.
– Пенсійне законодавство в нашій країні змінюється, доповнюється дуже часто. Як Вам вдається відстежувати усі зміни? Чи не бувають суперечності в самому законодавстві?
– В даний час суттєвих змін в законодавстві, які б торкалися глибинних проблем або, іншими словами, міняли методику нарахування пенсій, немає. От, наприклад, з 1 квітня 2009 року непрацюючим пенсіонерам було встановлено надбавку в розмірі 7,5 грн., з 1 липня ця надбавка зросла до 14,2 грн., а з 1 жовтня – до 28,4 грн. В разі, якщо пенсіонера запросили на роботу, навіть на місяць-два, то за такі місяці ця доплата не проводиться. При цьому виникають певні проблеми, адже не всі повідомляють про вихід на роботу та про звільнення. Відповідно в одних виникають переплати, в інших – недоплати.
Ще однією зміною було збільшення з 1 листопада минулого року мінімальної пенсії з 544 до 573 грн.
По всіх цих змінах ми отримали зміни в програмному забезпеченні, тому перерахунки було проведено в автоматичному режимі. А взагаліто і первинне призначення пенсії і наступні перерахунки вже більше десяти років проводяться з використанням програмного забезпечення, робота спеціаліста полягає в правильному виставленню вхідних даних по кожному отримувачу.
На жаль, трапляються в законодавстві і суперечності.
Так, наприклад, при виході на пільгову пенсію дояркам та свинаркам необхідно надати довідку господарства про виконання встановлених норм обслуговування тварин з 1 січня 1992 року. В процесі роботи ми неодноразово виявляли факти, коли деякі сільськогосподарські підприємства не встановлювали цих норм. Тепер люди змушені в судах доводити своє право на пільгову пенсію. Вважаю, що дану норму взагалі непотрібно було приймати.
– Нині пенсії призначаються за багатьма законами, що викликає неоднозначну оцінку людей. Яку методику нарахування пенсій Ви вважаєте найбільш справедливою? Що потрібно для удосконалення пенсійного законодавства в Україні?
– Хочу сказати, що не завжди рівень заробітної плати в державі адекватний значимості професії. Наприклад, вчителі, лікарі ніколи не мали солідної зарплати, хоча вони виконують у суспільстві досить значиму функцію. Через це і виникають питання про бажання особливого підходу при призначенні пенсії. Тому держава передбачила для людей цих професій вихід на пенсію за вислугою років.
Аналогічно з трактористами, доярками, свинарками та громадянами деяких інших професій з важкими умовами праці. В цьому випадку держава дозволяє вийти на пенсію на п’ять років раніше.
Стосовно того, яка методика нарахування пенсій краща. В суспільстві, де переважна більшість населення знаходиться на межі бідності, сподіватися на пенсію, яка задовольнила б потреби людини, марно. Тому зусилля суспільства мають направлятись на те, щоб більше виробляти і відповідно більше заробляти. Чим більший фонд заробітної плати, тим більше відрахувань надходить до Пенсійного фонду.
Нині, на превеликий жаль, переважна більшість праце - здатного населення отримує офіційну зарплату на рівні мінімальної. Велика доля тіньових доходів. І чомусь всіх це задовольняє. Люди живуть сьогоднішнім днем, не думаючи про старість. Колись же має прийти прозріння, щоб ніхто вже не погоджувався на тіньову зарплату, бо це обкрадання свого майбутнього. Варто замислитись над цим.
– Українці отримують пенсії тільки з державного фонду, в той час як в Європі – з декількох. Василю Андрійовичу, яким, на Вашу думку, має бути пенсійне забезпечення наших громадян? Коли ми наблизимось до європейських стандартів?
– Нинішня система пенсійного страхування називається солідарною. Вона сформувалась за часів соціалізму, коли була планова економіка. Нині ж, коли суспільство зазнало стільки змін як в організації виробництва, так і в системі трудових відносин, постає питання про організацію нового пенсійного забезпечення. Тому, зважаючи на світовий досвід, в законі, прийнятому на початку 2004 року, передбачено створення кількаступеневої системи.
По-перше, базовою залишається солідарна система, тобто нинішня з усіма її плюсами і мінусами.
По-друге, законом дозволяється створювати недержавні корпоративні або галузеві пенсійні фонди для своїх працівників. Наприклад, пенсійний фонд працівників вугільної промисловості чи працівників сільського господарства. Всі підприємства, які увійдуть в такий корпоративний пенсійний фонд, мають проводити додаткові відрахування та додатково утримувати з працюючих певну частку заробітку.
І, по-третє, передбачається створення накопичувального фонду, куди буде спрямовуватись частина обов’язкових платежів. Ці кошти будуть обліковуватися на особових рахунках застрахованих громадян і по досягненню пенсійного віку виплачуватимуться як додаткова пенсія, а в разі смерті невиплачені суми отримають спадкоємці. При цьому працюватиме і солідарна система. Коли буде запроваджено накопичувальний фонд – законом не передбачено. Зрозуміло, що для цього економічний стан держави має бути стабільно високим, не повинно бути інфляції, щоб кошти, які будуть інвестуватись в різні довго - строкові програми та проекти, забезпечували громадянам прибутки, а не знецінились за 20-30 років.
Взяв інтерв’ю Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
вранці -2…-4° 
