На Херсонщині цю проблему вирішують системно, і першим кроком на цьому шляху став новий оптовий ринок поблизу Голої Пристані
Голопристанський оптово-роздрібний ринок сільськогосподарської продукції став одним з п’яти, які планується побудувати в області. Разом ці ринки мають сформувати регіональну логістичну систему.
Ринок має великий потенціал. Достатньо сказати, при ньому зводиться потужне овочесховище, розраховане на 12 тис. тонн продукції. Тому ринок може безперервно працювати протягом року. Очікується, що вже у липні щоденний оборот сільгосппродукції на ринку становитиме 300-400 тонн.
Ще важлива деталь – на спеціально виділеному майданчику можуть одночасно припаркуватися 1400 вантажних та легкових автомобілів. Отож, послугами ринку можуть скористатися не лише моторизовані продавці, але й покупці. Особливо це багато важить для оптових покупців, які сільськогосподарську продукцію купують не кілограмами і тому куплене складають не до кошиків.
До послуг продавців – численні торговельні павільйони. Відтак, не доведеться торгувати просто неба. Ніби й дрібниця, а, погодьтеся, приємно стає від того, що подумали і про неї.
Чому такий потужний ринок, в який вже інвестовано 150 млн. гривень, звели біля Голої Пристані? Адже її населення не перевищує 20 тис. чоловік. Відповідь на це запитання пролунала під час урочистого відкриття нового торговельного центру. З’ясувалося, що він задовольнятиме продовольчі потреби не лише жителів прилеглого міста, а й усієї України.
А можливості для цього є. Херсонщина небезпідставно вважається овочевою столицею. Про помідори навіть не варто говорити – вони тут залишаються культовою культурою. Всім відомі своїми високими смаковими якостями херсонські кавуни та дині. Здавна за свою соковитість серед українських господинь цінувався місцевий перець.
Заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації Михайло Мельник, який взяв участь у церемонії відкриття голопристанського оптово-роздрібного ринку, пояснив – в усі часи покупці їздили до Херсонщини за овочами та не завжди з ними поверталися додому. Бо часто аграрії, з якими контактували, не могли задовольнити їх інтересів щодо обсягів, асортименту та якості сільгосппродукції.
Тепер усі ці питання вирішуються просто – на ринку можна вибрати все, чого потребуєш, і в кількості, якої потребуєш. Аби тільки грошей вистачило на закупи.
У виграші опинилися й місцеві сільгоспвиробники: ринок виводить їх на покупців. Нині відпадає потреба голосувати поблизу автотрас, вмовляючи водіїв довжелезних фур купити за безцінь овочі. А інакше ті пролежать ще день-другий і зовсім пропадуть. Тоді не тільки копійки – нічого не вторгуєш.
Саме ця обставина змушувала багатьох фермерів та одноосібників демпінгувати, а згодом жалітися на гостру нестачу фінансових ресурсів. А відтак, і техніки, і міндобрив, і багато чого іншого, за що треба платити кошти. Тепер, переконаний Михайло Мельник, сільгоспвиробники зможуть запропонувати прийнятну для них ціну. Та й покупцям вона буде доступною, бо купуватимуть у фермерів, а не у посередників. Тому й не переплачуватимуть за придбане.
Для того, щоб система оптових, оптово-роздрібних, локальних фермерських ринків та логістичних об’єктів у Херсонській області працювала ще ефективніше, тут планують створити ще й овочеву біржу. Вона забезпечуватиме оптових покупців інформацією, у кого, за якою ціною та в яких обсягах вони можуть придбати ту або іншу сільгосппродукцію, сприятиме формуванню оптових партій однорідної продукції для відправки на експорт..
У попередні роки про такий комфорт для покупців та сільгоспвиробників навіть не мріяли. Сьогодні він – потреба часу. Бо якщо не створити зручностей для всіх, то й торгівля втрачає сенс. А без торгівлі втратить свій сенс і виробництво.
Взаємозв’язок між усіма цими ланками очевидний. Та раніше на нього не надто зважали і тому мали невтішні результати – близько половини усієї плодоовочевої продукції, яка вирощувалася в Україні, не доходила до прилавків. Через низьку якість вона утилізувалася.
«Тому я впевнений у тому, що мотивація у товаровиробників тепер підвищиться, а з нею підвищиться і гарантія реалізації сільськогосподарської продукції», - сказав Михайло Мельник.
Керівник напрямку «Розвиток ринкової інфраструктури» Проекту USAID «АгроІнвест» Микола Гриценко привернув увагу присутніх до іншого болючого питання. За його словами, якщо сільськогосподарська продукція реалізується через транснаціональні торговельні мережі, то близько 90% доданої вартості «витікає» за межі країни. «Якщо ми продаємо свою продукцію через такі ринки, як той, що відкрився у Голій Пристані, то гроші залишаються у місцевих виробників, у місцевих бюджетах. І це сприяє розвитку територій».
Одноосібники, провадив Микола Гриценко, не мають доступу до супермаркетів і навряд чи ближчим часом стануть для них рівноправними партнерами. А на оптових ринках вже зараз вони можуть продавати свою продукцію і мати зиск. «Тому Проект «АгроІнвест» підтримує будівництво оптових ринків і в першу чергу – місцевих ринків та логістичних центрів».
Михайло ВЕРНИГОРА, Національний прес-клуб «Українська перспектива» для bershad.ua
вранці -2…-4° 
