Вир життя розкидав однокласників по різних шляхах, по-різному склалися долі.
Дехто так і проживає в рідному селі, багато хто торує життєві шляхи далеко від отчого дому, а інших доля закинула так далеко, що через велику відстань та події в країні не змогли приїхати на зустріч. Тому найбільш хвилюючим привітанням став телефонний дзвінок від Анатолія Притуляка із зони АТО.
Теплими словами та найкращими побажаннями розпочала зустріч Людмила Овсяденко. Багато теплих, щирих, хвилюючих серцю слів прозвучало з вуст класного керівника Олени Іванівни Хахалини. Бриніли сльози від теплих слів класного керівника, вчителя української мови та літератури Вікторії Яківни Гончар. Разом із спогадами випускники знову поринули в далеке дитинство.
Вчителі – це ті люди, які вклали в нас усіх себе, в наші голови – безцінні знання, в душі – людяність і порядність. Звітуємо, що сьогодні ми стали такими, якими ви хотіли нас бачити: розумними, здоровими та успішними! Я тішуся тим, що живуть на світі вчителі-наставники, які засівають дитячі душі духовними зернами, любов’ю, ніжністю, теплом, а згодом збирають щедрий урожай.
Велике вам людське спасибі за виховання, науку і батьківську турботу. Серед гостей – випускників нашої школи – бухгалтери і вчителі, кухарі і продавці, будівельники і водії... Не можна не пишатися і не вклонятися перед тими випускниками, які знайшли своє місце в житті, стали добрими спеціалістами і шанованими людьми. Була на зустрічі й ота сумна страшна хвилина – хвилина мовчання, на очах бриніли сльози. Згадали своїх вчителів та однокласників, які вже ніколи не переступлять шкільного порогу, бо їхні душі відлетіли у вічність.
Пройшли, пробігли роки… Але очі моїх однокласників не втратили веселих іскорок та блиску. У кожного своє життя, але кожне по-своєму цікаве, насичене подіями, усім є що сказати про себе, про свої здобутки, здобутки своєї родини. Говорити один з одним, здавалося б, могли до безкінечності. Це був ще один день дитинства, хоч уже й дорослих людей, ще на один день усі ми стали веселими безтурботними учнями.
Приємною частиною свята стали цікаві ігри та конкурси, які підготували Оксана Зарубенко та Жанна Резнік.
Я розумію, дорогі мої однокласники, головні життєві іспити ми з вами уже склали на високі бали. Адже оцінки за них нам ставить найсуворіший і найсправедливіший екзаменатор – життя. Ми з вами уже відбулися як люди, як батьки, професіонали кожен у своїй справі. І впевнена в тому, що все своє життя ми проживемо гідно. А ще дуже часто будемо згадувати нашу зустріч, яка завжди зігріватиме наші душі теплом та добром. Велика подяка всім організаторам зустрічі випускників, вчителям, які завітали на свято, вашим рідним, близьким, дружинам, чоловікам, які вас підтримали та допомогли в організації зустрічі. Тож здоров’я вам на довгі літа, мирного неба над головою, безмежного щастя, затишку та злагоди в родинах, нехай ваші діти та онучата завжди приносять тільки радість, хай життя ваше буде прекрасне, побільше вам посмішок, удачі, наснаги. Залишаймося завжди молодими.
Оксана ТКАЧ (КИБАЛ).
вранці -2…-4° 
