Кожна писанка – це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і триверхі церкви – усе це вимальоване в певному порядку для того, щоб підтримувати лад та рівновагу і в нашому великому світі.
Традиції українського писанкарства надзвичайно розмаїті. Різні місцевості України мають свої особливі орнаменти й кольори, хоча загалом мова українських писанок спільна. Червоний колір у розмалюванні писанок означає радість життя, любов, жовтий – небесне світло, урожай, зелений – життя, воскресіння природи, блакитний – чистоту, здоров`я, чорний з білим – пошану до померлих. Так само і орнамент на писанках має свою символіку. Сонце – це джерело світла й тепла, хрест – символ всесвіту, знак чотирьох сторін світу, чотирьох пір року, дерево життя – символ світобудови, поєднує в собі верх і низ, землю й небо, минуле й майбутнє, спіраль – знак зародження нового життя, родючості, триріг – святого вогню і Святої Трійці, зоря – неба, церква – знак стремлінь до висот, вічності, єднання з небом, грабельки – символ дощу, води, гілка – родючості, дубовий листок – символізує чоловічу силу, пташка – символ єднання земного й небесного, образ душі, кінь – невтомного руху сонця, риба – як і вода, є символом життя і здоров’я, виноград – символ роду; виноградна лоза – символ Христа, безкінечник – води, невмирущої природи, вічного життя, сорок клинців – символізує чесноти людини і добробут, квіти – радість, красу, дітей. За традицією, писанки пишуть дівчата і жінки. Для цього потрібні тиша, спокій і зосередження на добрих думках. Розписуючи, стиха співають веснянок.
Починають писанкарювати на свято Стрітення (15 лютого) – тільки-но молоде сонце набирає сили, прямуючи до весни. Розписують писанки аж до Зелених Свят, магічними візерунками відзначаючи періоди весняних змін. Писанки, на відміну від крашанок, у їжу не вживають, адже це обереги. Подаровані писанки тримають в оселі на почесному місці до наступного Великодня, а то й протягом багатьох років. Їх складають на тарілі або ж чіпляють на плетені з кольорових ниток шнурочки з китичкою на кінці. Можна нанизати цілу гірлянду писанок і повісити на стіні у вітальні. Одним із цікавих різновидів виготовлення пасхальних яєць є шкрябанки. У виставковій залі районного краєзнавчого музею нещодавно відбувся майстерклас по виготовленню шкрябанок, організований працівниками музею для учасників клубу «Краєзнавець», що діє при музеї, та учнів дитячої музичної школи ім. Р. Скалецького. Запрошена на захід майстриня Віра Володимирівна Танадайчук розказала і показала дітям (на знімку), як виготовляли шкрябанки. Діти з цікавістю слухали розповідь про символіку орнаментів шкрябанок, а потім кожен із них спробував свої сили у їх виготовленні. Дуже зацікавив усіх присутніх метод видування яєць. Кожен із присутніх на заході спробував виготовити свою неповторну шкрябанку, нанести на яйце обраний орнамент. Діти мали змогу оглянути виставки «Флорино у барвах рідного краю» та «Великодня писанка», на яких були представлені кращі роботи майстрів народної творчості с. Флорино та чудові писанки, мальованки і шкрябанки, виготовлені майстрами нашого району.
Хочемо подякувати Вірі Володимирівні за дуже цікаво проведений майстер-клас, адже відродження та збереження традицій і звичаїв українського народу є дуже важливим у вихованні підростаючого покоління.
Оксана ПРИТУЛА, молодший науковий співробітник музею.
вранці -2…-4° 
