Любов до вишивання, творчу фантазію успадкувала від бабки і матері. Вона майстерно вишиває рушники, наволочки, серветки.
Оселя Тетяни Василівни з роками перетворилася на своєрідний музей, експонати якого – вишиті її руками вироби. Чималу кількість їх майстриня подарувала народному музею історії села Баланівки, декілька, зокрема, вишита картина з портретом Т.Г.
Шевченка, зберігаються у районному краєзнавчому музеї. До речі, Тетяна Василівна виготовила три таких картини, одну з них подарувала польській делегації, яка побувала на Бершадщині.
Останнім часом майстриня захопилася вишиванням літературних портретів.
– В дитинстві дуже любила українську мову і літературу, які викладала Галина Мефодіївна Невеличко, – зізнається Тетяна Василівна. – Тому зараз залюбки вишиваю портрети письменників, поетів, літературних героїв.
Буває, що займаюся цим до глибокої ночі.
Майстриня пишається тим, що її дочка Наталя теж вишиває, причому, не уступає матері в майстерності.
Онука Людмила, на втіху старшим, продовжує династію вишивальниць і вже має свій доробок старовинного ремесла. Як тут не подумати про генетичну спадковість! Всіх жінок цього роду об’єднує справжня любов до вишивання, бажання творити прекрасне.
Сільська глибинка завжди багата на талановитих людей. Саме завдяки їм із покоління в покоління передаються секрети народних ремесел, уміння творити унікальні зразки мистецтва, які тісно пов’язані з побутом українців, з їх неповторним самобутнім характером, звичаями, традиціями.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
На знімку: майстринявишивальниця Т.В. Кравець демонструє свої вироби.
