ШЛЯХОВА

Зміцнювалася економіка артілі — кращими ставали культурно-побутові умови шляхівчан. До 40-річчя Великого Жовтня в селі побудовано школу, клуб з стаціонарною кіноустановкою та бібліотеку, стадіон. Значно поліпшилася робота в галузі охорони здоров'я. В селі відкрили лікарню, пологовий будинок, спорудили лазню. Впорядковувалися вулиці села, садиби колгоспників. У Шляховій з'явилося понад 200 нових просторих і світлих будинків, вкритих шифером, бляхою й черепицею. Через село аж до районного центру проклали шосейну дорогу, посадили багато фруктових дерев біля житлових будинків і вздовж вулиць та шляхів. Спільно з сусідніми колгоспами у Шляховій було збудовано міжколгоспну гідроелектростанцію.

На полях і фермах об'єднаного колгоспу, який 1958 року очолив відомий організатор, агроном, комуніст В. М. Кавун, усе більше з'являється техніки. Машинний парк уже в 1960 році нараховував 46 тракторів. 23 вантажні автомобілі, 36 комбайнів, 36 електродвигунів. Повністю було механізовано обробіток грунту, очистку і транспортування зерна, роздачу кормів, доїння худоби. Вперше механізованим способом збирали кукурудзу. 1960—1961 рр. для шляхівського господарства були дуже несприятливими: сувора зима, град і зливи. Пересівали не тільки озимі, а й ранні ярові. І все ж шляхівчани перемогли: в 1961 році артіль одержала по 31,6 цнт зернових і по 350 цнт цукрових буряків.

Багатий урожай виростили на шляхівських полях у 1962 році. Всіх зернових зібрали по 42,1 цнт з га. Високоврожайними стали пшениця, кукурудза, горох, гречка, цукрові буряки, соняшник. У тваринництві також були досягнуті значні успіхи. Стадо великої рогатої худоби складало 3867 голів. На сто га сільськогосподарських угідь виробили по 102 цнт м'яса. Вартість валової продукції основних галузей колгоспу становила близько 4 млн. карбованців. За вміле керівництво колгоспним виробництвом, раціональне використання землі, одержання високих і сталих урожаїв зернових, бобових та технічних культур на великих площах і збільшення виробництва продуктів тваринництва голові колгоспу В.М. Кавуну присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.

Багатів колгосп. Його великі щорічні прибутки дозволяли вкладати чимало коштів у будівництво господарських приміщень. За 1961—1967 рр. спорудили 6 корівників, 4 свинарники, 4 тракторні стани, 4 склади мінеральних добрив, телятник, пташник. Колгосп Шляхової перетворився на одне з великих і економічно міцних сільських господарств на Україні. Загальна земельна площа становить 8539,1 га, в т. ч. орної землі — 7144,2 га, садів і ягідників — 116,4 га, виноградників — 28,9 га, природних лук і пасовиськ — 172,9 га, лісових насаджень — 88,1 гектара.

Новий тріумф самовідданої праці, світову славу, великі нагороди Батьківщини приніс Шляховій 1967 рік. Шляхівський колгосп був удостоєний високої честі представляти сільське господарство Країни Рад на Всесвітній виставці в Монреалі. «Ми приїхали сюди,— розповідав голова колгоспу Герой Соціалістичної Праці, депутат Верховної Ради СРСР В. М. Кавун,— не за тим, по що їздили колись на всесвітні виставки російські купці, збуваючи на них за безцінь коноплі чи зерно. Ми показуємо правду про нашу рідну Шляхову, колгоспний лад, який переорав на селі не тільки межі, а й людські душі, вивів наших хліборобів на шлях розвитку і достатку, досвідченості і високої культури». Це був показ не тільки успіхів хліборобів Шляхової. Це була переконлива демонстрація перед усім світом великих перемог ленінського кооперативного плану, наших соціалістичних перетворень за 50 років Радянської влади.
За досягнуті успіхи в розвитку сільського господарства, чесну й самовіддану працю шляхівських трударів артіль ім. ХХІІ з'їзду КПРС нагороджено 1967 року орденом Леніна. А напередодні п'ятдесятиріччя Великої Жовтневої соціалістичної революції колгосп відзначений пам'ятним Червоним прапором ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС. Понад п'ятсот трудівників села нагороджено орденами і медалями Радянського Союзу. Серед тих, хто підносить трудову славу Шляхової, доярка К. П. Карман. За високі надої молока ще 1962 року її було нагороджено орденом «Знак Пошани», а в переддень відкриття ХХШ з'їзду КПРС вона удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці. За чверть віку роботи на фермі К. П. Карман надоїла мільйон кілограмів молока. З року в рік вона добивається зростання надоїв. У 1968 році прославлена доярка одержала Золоту медаль Виставки досягнень народного господарства. Так, вона стала володаркою двох золотих, трьох срібних і однієї бронзової медалей ВДНГ.

План на 1966—1970 роки відкрив нові перспективи для шляхівчан, які добилися дальших успіхів у розвитку колгоспного виробництва. За роки восьмої п'ятирічки країна одержала понад мільйон пудів шляхівського хліба. А тваринники колгоспу ще в першій половині 1970 року успішно справилися з планами п'ятирічки у виробництві м'яса, молока, яєць. Завдання п'ятирічного плану виконані і по всіх інших галузях виробництва.

Ідучи назустріч 100-річчю з дня народження В. І. Леніна, трудівники Шляхової взяли високі зобов'язання на 1970 рік. За досягнуті успіхи в соціалістичному змаганні на честь Ленінського ювілею ЦК КПРС, Президія Верховної Ради СРСР, Рада Міністрів СРСР і ВЦРПС нагородили ордена Леніна колгосп ім. XXII з'їзду КПРС Ленінською ювілейною Почесною грамотою, а 226 колгоспників — ювілейною медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження В. І. Леніна». Голова колгоспу Г. Й. Кузик за успіхи, здобуті господарством у минулій п'ятирічці, нагороджений орденом Жовтневої Революції.

Дальшому піднесенню господарства сприяє комплексна механізація, яка дедалі ширше впроваджується в усіх галузях. Якщо на початку існування колгоспу тут був лише один трактор, то тепер щовесни на лінійку готовності стають 87 тракторів, 57 комбайнів, 89 автомашин, понад 400 різних ґрунтообробних знарядь. Господарство повністю електрифіковано. Всі основні роботи на вирощуванні і збиранні врожаю механізовано. Ефективно використовуються механізми в тваринництві. Гордістю шляхівчан є тваринницьке містечко. Тут усе поставлено на промислову основу з дотриманням передових технологічних способів відгодівлі худоби, свиней і птиці. У корівниках — система трубопроводів, машини для доїння, автонапувалки, транспортери.

Великий рівень механізації основних галузей колгоспного виробництва і зростання енергоозброєності полегшує умови праці трудівників села, збільшує питому вагу серед сільського населення кваліфікованих спеціалістів-механізаторів. У Шляховій в колгоспному господарстві працює понад 200 трактористів, комбайнерів і шоферів. Тепер у Шляховій живуть і працюють трудівники багатьох спеціальностей: агрономи різного профілю, інженери, зоотехніки, механізатори, механіки, крановщики, сантехніки, муляри та багато інших. Професійна підготовка здійснюється через курси майстрів рільництва й тваринництва, школи підвищення класності механізаторів. Працюють університети сільськогосподарських та економічних знань. Збільшується число спеціалістів сільського господарства з вищою й середньою спеціальною освітою, яким належить важлива роль у веденні господарства. У селі їх — двадцять п'ять чоловік, а головний агроном Г. В. Задніпрянець — кандидат сільськогосподарських наук.

В селі діє лекторій, до його роботи залучені вчителі, агрономи, зоотехніки, медичні працівники, новатори виробництва. Первинна організація товариства «Знання» нараховує у своєму складі 38 чол. Протягом 1969-1970рр лекторами товариства прочитано понад 600 лекцій. До 100-річчя з дня народження В.І. Леніна було проведено шість теоретичних конференцій, вісім тематичних вечорів, організовано вісім тематичних вечорів, організовано кінолекторій, прочитано 78 лекцій.