До 1925 року в селі партійної організації не було. Комуніст Уваров , Плосков, Сижук, Нікуленко – Ніколаєв входили до складу партосередку.
До 1925 року село Джулинка стає районним центром. Тоді ж була створена в селі перша партійна організація, секретарем якої був обраний Костін Андрій.
З цього часу Джулинка впорядковується. В селі відкривається бібліотека, клуб, лікарня на 25 ліжок, сільське споживче товариство, яке мало три торгових точки. З 1922 року працювало поштове відділення , працювала початкова школа, в якій навчалися діти селян. З 1927 р. в селі стали демонструватися кінофільми, які привозилися з Красносільського цукрового заводу. За даними статуправління Подільської губернії, в Джулинці вже
нараховувалося 1100 дворів, 4057 душ населення, 4552 десятин землі.
Відбувалась масова колективізація, що супроводжувалась масовими конфіскаціями селянського майна і утворенням колгоспів. В 1923 році в селі було засновано сільське господарське товариство „ Крок до соціалізму „, головою якого довгий час був Гуляйко Ю. Т..
Протягом 1925 року в селі утворилося ще три ТСОЗи : „ Незаможник”, ім. Леніна, „Червона Зірка „. Джулинські ТСОЗи об’єднували 105 бідняцьких господарств, які обробляли 447,8 га землі . Весною 1930 році утворився ТСОЗ – „ 13 – річчя Жовтня”.
Видавалася районна газета „Колгоспна праця„ ,перший номер якої вийшов 27 грудня 1931 року. Газета гнобила ворожі вчинки куркулів, пропагувала передовий досвід кращих колгоспів і переконувала селян в перевагах колективного господарства.
На кінець травня1933 року в селі утворилося три колгоспи: ім. Ворошилова „Більшовик”, „ 13 – річчя Жовтня”. Вони об’єднували 81% господарств і близько 90% усіх орних земель села. В колгоспах нараховувалося 329 коней , чимало рогатої худоби. У 1933 році колгосп ім. Ворошилова був одним з кращих у районі. Особливо визначилась бригада Трохименка М. визнана переможцем обласного змагання за кращу колгоспну бригаду у весняній посівній того року. Ударницею серед жінок – колгоспниць була Микитюк П.. На перший всесоюзний з’їзд колгоспників Джулинці делегували передовика колгоспного виробництва члена артілі ім. Ворошилова Печеного Ф. О.
Важливою подією в історії села було створення в серпні 1933 р. Джулинської МТС. Вона мала 24 трактори , які були розподілені між 5 бригадами і обслуговували 17 колгоспів. Перед початком Великої Вітчизняної війни Джулинка була економічно і організаційно міцним селом. Зростав і тракторний парк Джулинської МТС, яка 1940 р. мала 81 трактор, 12 комбайнів та іншу техніку. У 1931 р. відкривається семирічна школа , а через 4 роки у новому будинку - середня . В селі звели великий районний будинок культури ; вів передачі радіовузол , працювала стаціонарна кіноустановка, тисячі книжок налічувалося в сільській бібліотеці. У мальовничому куточку розмістилася лікарня.
Проте не все було так „гладко „ й надалі. Голод 1932 – 1933 років ... . Не обійшла ця трагедія і жителів Джулинка .Залишившись без хліба ,селяни їли котів, собак, щурів, кору, листя. Мали місце і випадки канібалізму. На жаль , конкретних даних про кількість і масштаби „голодного терору” 1932 – 1933 рр. саме в Джулинці немає. Та досить достовірним джерелом є спогади учасників тих жахливих подій.