1 грудня 1991 року жителі села так, як і вся Україна, на Всеукраїнському референдумі проявили своє прагнення до створення незалежної держави. Після чого Берізки-Бершадські, як і всі населені пункти нашої держави, перейшли до нового етапу державотворення. На території села з’явилися нові форми господарювання. З 1996 року відбулося розпаювання земель. На базі колишнього КПС „Джулинка” (зміна назви колгоспу імені Котовського на назву КСП „Джулинка” відбулася у 1984 році) в березні 2000 року було створено ТОВ „Джулинка” директором товариства обрано Койбійчува В.Я.
В даний час ТОВ „Джулинка” є найбільшим місцевим сільгоспвиробником. Після створення товариства, всі колгоспники КСП „Джулинка” перейшли працювати до нього. Працюючим та пенсіонерам, які пропрацювали все життя в колгоспі наділили земельні паї в розмірі 2,5 га. Паї всіх працюючих та пенсіонерів перейшли в оренду товариства, за використання яких товариство з ними розраховується. На жаль ТОВ „Джулинка” перебуває в скрутному становищі, тому повністю не може розраховуватися за оренду паїв та сплатити всі необхідні фінансові розрахунки державі.
Крім ТОВ „Джулинка” землі сільської ради орендують приватні власники – Діхтярено Б.Т., Арсенюк І.І. А також виділено соціальній сфері села по 0,45 га землі із земель запасу сільської ради.
Під час функціонування КСП „Джулинка” під керівництвом Койбійчука В.Я. на селі було покрито асфальтовану дорогу в центрі села та ще три вулиці. На жаль всі інші сільські дороги залишаються непридатними для нормального їх використання, особливо в несприятливі погодні умови.
Останні роки ТОВ „Джулинка” очолює Хливнюк М.Ф. якого обрано головою ради райагрооб”єднання „Бершадська рада сільгоспвиробників”, заслужений працівник сільського господарства України.
Порівнюючи соціально економічний розвиток села з минулими роками, то він знаходиться в дуже незадовільному стані, і зміни в кращу сторону не відбуваються. Через фінансові труднощі та відсутність патріотизму місцевої влади та втрати надій населення на позитивні зрушення село перебуває в дуже складному становищі. В селі є лише три торгівельні точки, в яких населення може придбати продукти та промислові товари, але за дуже високими цінами, порівнюючи з ринковими, так як вони знаходяться в приватній власності.Приміщення будинку побуту, автозупинка, перебувають у занедбаному стані. Не в кращому становищі знаходиться і приміщення будинку культури, бібліотеки. Будинок знеструмлено, але бібліотека все-таки функціонує. Фонд бібліотеки становив на 2005 рік 11097 примірників книг, обслуговувалося 502 читачі, з яких 128 – діти.
На території села є відділення зв’язку пункт медичного обслуговування населення, дитсадок. Для побутового обслуговування населення в селі відсутні будь які умови. Більше не працює швейна майстерня, перукарня, майстерня по ремонту взуття, теле-радіомайстерня, місцева лазня.
Порівнюючи функціонування пункту медичного обслуговування з минулим, висновки жахливі. В наслідок слабкої матеріальної бази та дефіциту коштів пункт ледве зводить кінці з кінцями. В ньому відсутні найнеобхідніші медпрепарати. Зараз на пункті медичного обслуговування працює два працівники з середньою медичною освітою.
Є ще дві установи в селі – це місцева церква та школа. Вони функціонують на належному рівні і є одними з кращих в районі.
Церква Івана Богослова – є найдавнішою спорудою села, вона була свідком всіх подій ХХ століття та, незважаючи на те, що інші церкви району знищували, руйнували та грабували, Берізко-Бершадський храм вцілів, безперервно функціонуючи.
Заходячи до храму дійсно є чим полюбуватися. Завдяки відданості духовній справі священика отця Георгія(Лавренюка Юрія Івановича) церква знаходиться в гарному стані. Лише за останні декілька років зроблено ремонт церкви, збудовано новий паркан, оновлено нове покриття. Постійно збільшується та омолоджується кількість прихожан.
Берізкобершадська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів збудована у 1975 році. В школі функціонує 10 кабінетів, класи-кабінети для початкового навчання, кімната ручної праці, музей бойової та трудової слави, етнографічна кімната, бібліотека, спортзал, їдальня, актовий зал. В школі працює 17 учителів, всі вони з вищою педагогічною освітою. Чисельність учнів на 2006 рік – 113 дітей.Педагогічний колектив на чолі з директором Дяченко М.П. та учні школи ніколи не стоять осторонь проведення різних знаменних подій та свят. Учителі є ініціаторами корисних справ соціально-культурного життя села.
Школі є чим гордитися, адже її колишні учні - це теперішні вчені, видатні люди нашої країни, а також працівники галузей народного господарства.
Село Берізки-Бершадські було завжди краєм, де здавна розвивалися різноманітні ремесла. Численні майстри –будівельники були знані далеко за межами села.
Відомі столяри: Колібабчук Степан, Діхтяренко Тимофій, Кучерявий Андрій, Швакуляк Юхим.
В селі славляться своїми художніми виробами вишивальниці: Кривенька Фросина, Трачук Олександра, Лазаренко Ганна, Коцюрей Віра, Швець Олександра та багато інших. Роботи названих майстринь часто експонуються на виставках різного рівня.
Добрим словом слід згадати сільських ткаль. Каціман К.Т. Надемянова Г.Б., Колібабчук Т.Г., які своїми виробами порадували не одну родину села в дні обрядових свят.
Протягом 60-90-х років у селі проживала майстриня по виготовленню весільного обрядового одягу, оновлення церковних ікон – Кучерява Хіврона.
За добрим українським звичаєм будь-яке свято і обряд не обходяться без традиційного хліба-короваю. Славне село своїми коровайницями. Сьогодні знаними коровайницями в селі є Стахова Л.М., Діхтяренко Г.В.
Так творяться сільськими умільцями дива. Їх справи важливі, як з господарської, так і з художньо-мистецької точки зору.
Тривожним є той факт, що молоді люди Берізок Бершадських залишають село. Вони виїжджають до великих промислових міст в пошуку роботи, кращого соціального-культурного та побутового життя.
Станом на січень 2006 року кількість жителів села Берізки-Бершадські становила 920 чоловік. З них 398 осіб чоловічої статі 522 особи з них жіночої статі. Наявність сільських дворів – 500, з них – 430 знаходяться в постій ній власності.
вранці -2…-4° 
