Внаслідок різних причин бершадську ікону неодноразово переносили в різні місця Бесарабії. В 1821 році вона була викуплена і знову перевезена в бершадський монастир в новий Преображенський храм, де і була поставлена в іконостас. Так вона і залишалася до кінця в цій обителі, опускаючись при допомозі спеціального механізму, коли потрібно було прикладатися до неї богомольцям.
Головна відмінність монастирської ікони Божої Матері від усіх інших подібних зображень в тому, що Пресвятая Діва зображена на ній з непокритою головою і розпущеним волоссям, чого не можна було бачити ні в одному із зображень Божої Матері, за винятком подібної ікони в Москві, яка знаходилася в Христоріздвяній церкві.
Монастирська ікона з давніх часів признавалася чудотворною. На жаль, записи про чудеса, які являлись від ікони, велися тільки з 1897 року. З цього приводу було складено за архівними справами навіть літопис монастиря і розповідь про чудотворну ікону. В 1900 році записано одне чудесне зцілення диякона Митрофана Мальковського від дуже небезпечної і важкої хвороби. Чудо це було засвідчене священиком Томасевичем.
вранці -2…-4° 
