НЕВТОМНИЙ

Бершадська районна та міська ради ветеранів війни та праці щиро вітають з 70-річчям
Юрія Леонтійовича ЦІНЧИКА
Прийміть найкращі побажання здоров'я, витримки, успіхів, енергії на довгі роки. Нехай Ваші задуми і справи вінчаються успіхом, а натхнення допоможе долати нові вершини на життєвому шляху.
Бажаємо Вам щастя, родинного тепла, наснаги, довголіття, добробуту та достатку.
Зустріч в автобусі, що прямував на Вінницю, була несподіваною, але приємною, адже мені трапився в попутники Юрій Леонтійович Цінчик. Поскільки наше спілкування останнім часом відбувається здебільшого по телефону, ми обидва зраділи, що пощастило їхати поруч. Саме тоді мій попутник розповів стільки цікавого, що вистачило б на цілу книгу. Книгу спогадів, книгу життя. Юрій Леонтійович, посилаючись на хворобу, висловлював жаль, що на деякий час відійшов від активної співпраці з газетою. Тоді ж вирішили, що всі ті щирі розповіді про людей, з якими йому пощастило працювати разом, можна надрукувати. Так у газеті з'явилася рубрика "А було ж…", яка зацікавила читачів. Її підтримали інші автори.
… Його нині сприймають як корінного бершадця, хоч народився він у багатодітній сім'ї в селі Заливанщині Калинівського району. Доля склалася так, що ще зовсім малою дитиною разом з рідними побував в евакуації. Та де б не доводилося жити, ніколи не цурався ніякої роботи і не боявся труднощів. А їх випало на життя Юрія Леонтійовича чимало, адже в батьків було десятеро дітей. Та всі росли дружніми і працьовитими, підтримували одне одного. Ось звідки у нього прагнення допомогти іншим, підставити плече.
Найбільш приємним спогадом є для нього роки його робітничої юності, коли після закінчення Пилипонівської школи і фабрично-заводського училища влився в трудовий колектив цукрозаводу, працював слюсарем-турбіністом.
Згодом закінчив вищу партійну школу, був інструктором райкому партії, завідувачем організаційного, а потім промислово-транспортного відділів.
Він належав до тих працівників, яких рідко можна було застати в кабінеті, – як правило, майже завжди перебував серед людей, вирішував справи на місці. Ще одна сторінка його насиченої трудової біографії – посада заступника голови райвиконкому. А це – сила-силенна різних навантажень, обов'язків, які він намагався виконувати і вчасно, і сумлінно. У тому, що обличчя нашого райцентру поступово змінювалося на краще, є і його заслуга. Досить тільки назвати центральну котельню, каналізаційний колектор, дитсадок "Сонечко", тротуар на вулиці 50-річчя СРСР (район Пилипонівки), обсаджений деревами Гордіївський шлях… Нині мало хто пам'ятає, скільки незручностей завдавав людям вузький міст біля спиртзаводу, адже дуже важко було розминутися транспорту і пішоходам. Тому зробили відповідні переходи, і проблему владнали. Все це і багато інших справ – за безпосередньої участі Ю.Л. Цінчика.
Перед виходом на пенсію попрацював він також заступником директора молочноконсервного комбінату, помічником-референтом народного депутата України.
Та де б не доводилося трудитися, свої обов'язки виконував як належить, і робив усе, що йому доручали, на совість. Бо розумів, що все це – для людей. Разом з дружиною Ганною Іванівною виростили двох прекрасних дітей – дочку Наталію, яка нині працює вчителькою початкових класів школи № 1, та сина Андрія, який колись, як і батько, працював електриком на цукрозаводі, а нині трудиться на спиртзаводі. Гордяться Цінчики внучкою Ганною, яка на відмінно закінчила школу, нині так само навчається в юридичній академії імені Ярослава Мудрого. Для Юрія Леонтійовича дуже пам'ятним і корисним став її подарунок – "Тлумачний словник української мови", адже він останнім часом значно активізував співпрацю з районною та обласною газетами. Він передплачує ці видання вже півстоліття, є їхнім активним громадським кореспондентом. І навіть у свої сімдесят (стільки виповниться йому 27 травня), хоч і доводиться миритися з недугою, він залишається таким же невтомним, діяльним, потрібним суспільству. Побажаймо ж Юрію Леонтійовичу ще багато літ творчої наснаги. Хай вистачить Вам здоров'я на всі добрі справи для людей. Залишайтеся таким, яким Ви є. І майте на увазі, що читачі чекають Ваших нових матеріалів. Тож з роси і води Вам!