Антоніна ніби вчора була школяркою, навчалася добре.
Відповідальна, справедлива, готова прийти на допомогу, активіст шкільного життя. Разом з атестатом отримала свою першу нагороду – золоту медаль за відмінні успіхи в навчанні.
Коли вже була студенткою Київського інституту іноземних мов, горе чорним крилом зачепило сім’ю. Не стало батька – М.Ф. Баюри, який, до речі, був директором Сумівської школи. Залишилася мама сама з двома доньками Антоніною та Ольгою. Ставила на ноги, навчала, журилася, аби виростити справжніми людьми. Так і сталося.
Не у характері Антоніни зупинятися. Йшла впевнено вперед – і серед студентів та викладачів мала авторитет, була старанною, вимогливою до себе.
Працювати залишилась у Києві. А коли «загорівся» Майдан, першою була серед тих, хто став на захист від безТОНІН ОРДЕН ладдя, яке панувало в країні.
Антоніна – учасниця Революції гідності. Коли на Сході розпочалися воєнні дії, тоді, коли гинули молоді юнаки, Тоня теж не стояла осторонь подій.
І ось вона вже волонтер, разом із друзями доставляла необхідний вантаж солдатам на передову. Там зустріла своїх односельчан Сергія Маршука та Леоніда Дзьобка, яким допомагала і зараз вирішує їхні проблеми.
Ми, школярі та вчителі, теж передавали Антоніні те, що зібрали для захисників, а вони нам подарували український прапор зі словами вдячності та надії на перемогу.
Не заради подяк та нагород опікується Тоня людьми, які стоять на передових рубежах, захищають наше мирне життя. Це вже «стан душі», внутрішня потреба – робити людям добро, нести радість у стривожені серця.
Як приємно та радісно нині знати, що наші учні – справжні патріоти, справжні українці, готові захищати свою країну в час важких випробувань.
Спасибі тобі, дорога наша Тонечко, за те, що ти така є – добра, щира, справедлива.
Спасибі батькам, що зростили тебе такою.
Раді і горді з того, що держава гідно оцінила її ратний труд – нагородивши Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня за громадянську мужність, вагомий особистий внесок в розвиток волонтерського руху, зміцнення обороноздатності і безпеки української держави.
Є з кого брати приклад юним сумівчанам.
Щасти тобі завжди й у всьому, дорога наша землячко!
Галина ГУЗ, директор Сумівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, член НСЖУ.