І часто згадувала Олена Антонівна думку мудреця: «Від необережно сказаного слова може згаснути навіть сонце, а яка ж вразлива душа учня!».
Полудень життя Олени Антонівни – це цвіт душі, розквіт педагогічного таланту, зростала громадянська відповідальність за навчання, виховання, підготовку до життя юності перед Вітчизною.
Скільки універсальних і нових ідей спалахувало в думках і творчо втілювала в практику роботи. У співпраці з учнями, вчителями, батьками наполегливо працювала з талановитими учнями – і в результаті – золоті медалісти: Олена Дяченко, Наталія Літинська, Олена Гега, Юрій Поліщук, Ольга Калита, Василь Олійник, Лариса Андрущенко, Галина Устяк – срібна медалістка.
Вважаю, що вчителі, які дають мудру пораду молоді, створюють світлу ауру в школі, родині, працюють на благо людей – це особливі люди. Саме за ними майбутнє освіти. Олена Антонівна – професіонал педагогічної праці, людського життя, справжній учитель. А як був чудово обладнаний технічними засобами лінгафонний кабінет, один із кращих в області.
Олена Антонівна і Тамара Іванівна Причко виготовляли велику кількість ілюстративного матеріалу, розробляли творчі завдання для учнів. Такі уроки проходили цікаво, захоплююче, живили і розвивали пам’ять, усне мовлення, мономовлення, діалогічне. Лінгафонний кабінет був школою передового досвіду для вчителів і керівників не тільки нашої області, а й інших.
Щастя Олени Антонівни, що продовжила себе в учнях: вчителька молодших класів місцевої школи Галина Іллівна Миколенко, вчителі іноземної мови: Надія Іванівна Мельник та Ольга Олегівна Калита.
Нині Олена Антонівна на заслуженому відпочинку. 2 червня 2011 року святкує ювілей.
Життя Олени Антонівни переплетено золотим колоссям, пелюстками розкішних троянд, незабутніми спогадами випускників про її мудрість, добро, благородство.
Здорового довголіття, усміхненої і щасливої долі Вам.
Галина НЕВЕЛИЧКО, громадський кореспондент с. Баланівка.
вранці -2…-4° 
