З величним святом Перемоги, яке не підвладне плину років, ветеранів війни, бершадців вітали голова райдержадміністра ції С.Л. Шульц, голова районної ради М.Г. Бурлака, міський голова М.І.Кольченко, голова районної організації ветеранів війни та праці В.М.Крамар.
Ми знову і знову, наголошували виступаючі, прилучаємося до незабутньої весни сорок п’ятого, до незгасної людської пам’яті про війну та її героїв, усіх учасників найжорстокішої війни. Жертовний подвиг захисників та визволителів – найвеличніші сторінки нашої історії. Доземний уклін, безмежна вдячність всім, хто відстояв Батьківщину, хто бився на фронтах Великої Вітчизняної, виніс роки окупації, хто піднімав з руїн і відроджував рідний край.
Учасники урочистого мітингу хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих, хто віддав своє життя за наше мирне сьогодення, поклали вінки та квіти до меморіалу Слави. Тричі пролунав салют… А потім в районному будинку культури відбувся святковий концерт, в якому брали участь народний аматорський хор міської організації ветеранів війни та праці під керівництвом І.В.Варгоцького, кращі колективи художньої самодіяльності та виконавці. Перед цим жителі міста та гості ознайомилися з тематичною фотовиставкою, а також переглянули документальний фільм Р.М. Храновського про ветеранів Великої Вітчизняної війни Бершадщини.
Територія Устянської сільської ради складається з двох сіл, тож урочистості з нагоди чергової річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні розпочалися спочатку у Луговій. Як і належить, було покладено квіти до пам’ятника Невідомому солдату, відбувся мітинг, на якому виступили керівники установ даної громади.
Далі всіх трьох учасників бойових дій, яким у цьому селі пощастило дожити до наших днів, перевезли в Устю, де дійство з нагоди свята відбувалося вже по повній програмі. Як і в Луговій, в Усті було покладено квіти біля меморіалу Слави. А потім відбулося театралізоване дійство, яке відтворювало початок війни з фашистськими загарбниками. Спочатку на площі у центрі мирно гралися діти. Після того, як було оголошено про напад на нашу країну, вони порозбігалися, натомість розпочалася «евакуація» – з’явилися вози, на яких їхали діти, люди різного покоління.
Далі розпочалася «мобілізація» – на машинах вже їхали ті, хто вирушав на захист Батьківщини. У дійстві брали участь учні, переодягнені у військову форму. Далі в колоні пройшли до п’ятидесяти одиниць сільськогосподарської техніки – від найстаріших її зразків, до найсучасніших.
У президії під час проведення мітингу, крім керівників даної громади, були ще 11 з 18 учасників бойових дій. Інші не змогли взяти у ньому участі за станом здоров’я.
Якщо у Луговій святковий концерт було проведено у той день, що і мітинг, то в Усті він відбувся напередодні ввечері. Як і на мітингу, на ньому були присутні до півтисячі односельчан.
По завершенню мітингу було організовано святковопоминальний обід.
926 жителів було призвано на війну з Усті і Лугової, 436 з них не повернулися додому, в тому числі 141 житель села Лугової. Та пам’ять про них завжди жива.