Навпроти видання «Бершадський край» значилось – це «найтиражніша громадсько-політична газета серед сільських районів України, виходить з 1920 року, у 2001 і 2004 роках визнавалась кращою районною газетою України»
Відразу зазначили, що теми обговорень будуть обмежені і стосуватимуться лише завершення політичного сезону, проекту нової Конституції України та економічного становища держави.
У Київ, на вулицю Банкову, дістався, як і було домовлено, до 10 год. Черговий міліціонер, який знаходився біля відчинених воріт на територію перед Адміністрацією Президента, де прогулятися може кожний, ввічливо пояснив, як пройти до Секретаріату для реєстрації. Разом з головним редактором газети «Вінниччина» Омеляном Костко встигли й пофотографуватися біля знаменитих тут місць, а коли зібралися всі учасники, то нас, після знайомства, повели на екскурсію в одну з чотирьох резиденцій Президента – в ту, що розміщена поряд по вул. Лютеранській, 23.
Цей старовинний будинок відомий також під поетичною назвою «Дім невтішної вдови», або «Дім вдови, яка плаче» (під час дощу вода стікає з жіночої маски, яка розташована на центральній частині головного фасаду).
Відвідавши тут всі апартаменти, особливо кімнату для переговорів, ми перейшли в іншу резиденцію, більш відому, як «Будинок з химерами» архітектора Городецького.
Саме тут відбуваються нині найважливіші зустрічі на вищому рівні, так як головна президентська резиденція в Маріїнському палаці знаходиться зараз на ремонті.
Після ретельного огляду працівниками служби охорони кожного з нас і наших барсеток, пройшовши через «магніт», попали в апартаменти.
Оскільки Президент приїхав напередодні пізно з поїздки по Рівненщині і Волині й затримувався через обговорення її наслідків зі своїми помічниками й керівниками служб, нам запропонували попити каву й чай з тістечками. Тим часом з нами розмовляли працівники Секретаріату і цікавилися нашими думками з приводу ситуації на місцях, діяльності влади, її співпраці із ЗМІ.
В сусідній кімнаті вже були приготовлені місця за овальним продовгуватим столом, навпроти кожного з виставленим написом прізвища та видання. Із здивуванням побачив своє, яке розміщувалося майже біля місця Президента, відразу ж за редактором газети «Житомирщина». Саме за нею задавав запитання і я.
Віктор Андрійович зайшов до кімнати разом з охоронцем та помічником у супроводі свого прес-секретаря. Привітавшись з кожним за руку, він попросив дозволу працювати з нами без піджака і відразу ж звернув увагу своїх помічників на відсутність кави перед кожним. І хоч йому доповіли, що каву всі нещодавно пили, він настояв на своєму. Потім швидко ознайомився зі списком присутніх та коротеньким представленням кожного з видань. Навпроти видання «Бершадський край» значилось – це «найтиражніша громадсько-політична газета серед сільських районів України, виходить з 1920 року, у 2001 і 2004 роках визнавалась кращою районною газетою України».
Відразу зазначу, що запитання, які стосувалися вже вказаних тем, як і відповіді Віктора Ющенка, в основному нічого надзвичайного і нового не носили від вже озвученого і надрукованого в засобах масової інформації, тому їх виклад дозволю собі обмежити певними узагальненнями.
Глава держави у своєму вступному слові зазначив, що позиція преси є важливою і суттєвою в плані того, щоб донести до читачів, громадян України бачення і позицію Президента по найбільш чутливих проблемах. Він сказав: – Час, в якому ми живемо, непростий, але дуже цікавий у політичному сенсі. Однак політична система країни працює неефективно. Від цього виникає багато проблем.
Окремий блок – це економічний. З одного боку, світ переживає небачену після ІІ світової війни фінансову кризу, а з другого – якщо подивитися на те, як на кризу реагують національні економіки, то найгірше до неї була підготовлена українська. Цифри говорять про те, що Україна набагато болючіше переживає цю кризу не від того, що зовнішній компонент є такий дошкульний, а від того, що левову частку цих проблем сформувала недолуга внутрішня економічна політика нинішнього уряду.Я хотів би підкреслити в цьому контексті, що це не є проблемою персон, а є проблема курсу. І от навколо цього мені й хочеться стимулювати нашу розмову по тих питаннях, які дуже чутливі для регіонів, для українського села. Щоб в нас склалася власна оцінка ситуації, а також як виходити з кризи.
Багато часу Президент відповідав на запитання, що йому вдалося і не вдалося зробити за чотири роки президентства. Він зазначив, що в числі головних у своїй діяльності прагнув домогтися того, що журналісти могли вільно висловлювати свою думку, а не були, як раніше, зажаті в лещатах. Правда, від цього найбільше постраждав сам, оскільки найбільше отримав бруду на свою адресу саме від журналістів. Президент оптимістично охарактеризував виконання свого Плану дій «10 кроків назустріч людям», особливо зупинившись на здобутках в розвитку української державності, мови, освіти, культури, захисту цінностей сім’ї, пріоритетного фінансування соціальних проблем, розвитку села, духовних та моральних цінностей.
– Тільки-но починається робочий день, я хочу сказати всій нації: не забувайте, що ви українці. Не забувайте, що ви нація, у якої є держава, – наголосив В.Ющенко.
Увагу приділив Президент і питанню щодо внесення змін до Конституції України. Він підкреслив, що проект оновленої Конституції, запропонований ним суспільству, передбачає глибоке реформування владної системи, що повинно привести до політичної стабільності в державі.
Адже політична стабільність, зазначив Президент, – умова економічного добробуту будь-якої країни.
На прохання журналістів Віктор Ющенко дав оцінку змінам, які відбулися в Україні останніми роками в економічній та соціальній сферах, у процесі європейської інтеграції нашої держави.
Дві з половиною години розмови з Президентом промайнули досить швидко.
Своєю безпосередністю він створив довірливу атмосферу і, чесно кажучи, навіть забулося, що офіційно спілкуємось в урядовій резиденції з першою посадовою особою держави. Тільки раз він змушений був відірватися і вийти з кімнати для важливої телефонної розмови, а потім, на письмові записки помічників з нагадуванням, що наша зустріч вже давно перейшла запланований відрізок в 1 год.
15 хв., відповідав, що журналістів він дуже поважає, тому тривалість спілкування можна й збільшити.
На закінчення зустрічі за «круглим столом» Віктор Андрійович подякував усім за приїзд і побажав нам, а також усім читачам всіх представлених тут видань, усіляких гараздів. Перед тим, як сфотографуватися з Президентом на згадку, декільком з нас вдалося взяти в нього автограф.
Враження від зустрічі з Віктором Ющенком залишилось незабутнє і приємне – від його манери спілкування, обізнаності із ситуацією в різних галузях життя країни, володінням цифрами, нестримним бажанням якнайшвидше вирішувати соціальні проблеми, особливо в освіті, культурі, в багатодітних родинах та обділених долею дітей-сиріт, в підвищенні авторитету країни та іншому. Разом з тим, постійно не покидає думка про те, чому ж при такому бажанні керівника держави реальний стан в багатьох галузях життя, для багатьох людей не лише не покращується, але й погіршується. І посилання Президента на те, що в нього відібрали певні повноваження й передали Уряду та парламенту, як і на некомпетентність урядовців у вирішенні багатьох питань та політичне протистояння у Верховній Раді, все ж не дають повної відповіді про причини наших сьогоднішніх бід. Хоч з твердженням Президента про необхідність кожного з нас, особливо державних службовців, служити насамперед державі, людям, а не партіям, не можна не погодитися.
Павло БАЙДАЛЮК
вранці -2…-4° 
