Бабий Яр,
Безвинных жертв
печальная могила,
Не гаснет память, а
горит, как жар,
И в памяти наш дух
черпает силу".
А наша бершадчанка, вчителька школи №2, Марія Титарчук творчо співпрацює з активом об'єднання "Вічний пам'ятник".
Коли буваю на форумі, то мені здається, ніби я зустрічаюсь з людьми з інших планет, де в пошані не капітал, а пам'ять, добро, совість, духовність. Тут зустрічаються колишні в'язні фашизму, миротворці, добротворці, всі, хто сприяє дружнім відносинам між народами та націями. Це – інтернаціональна зустріч людей, які хотять миру й щастя на Землі.
22 червня цього року зустрілись 15 Праведників Народів Світу з врятованими від смерті. На жаль, багатьох уже немає, на зустріч прибувають їхні діти та онуки.
Цікавою для мене була також зустріч з почесною громадянкою міста Вінниці, учасницею бойових дій, головою міської ради ветеранів М.М. Юрієвою. Це про неї розповів у своєму творі "Сталинградськая мадонна" В.Федорук.
Разом з вінничанами покладали ми вінки та квіти біля Вічного вогню, а потім провели траурні мітинги на братських могилах розстріляних фашистами дітей, жінок, стариків, яких вбивці пригнали з Румунії, Бессарабії та інших місцевостей. Їх знищили тільки за те, що за національним походженням вони були євреями.
Після покладання вінків у приміщенні ресторану "Едем" відбувся вечір-роздум "Вічний уклін". Виступи присутніх, спогади, ліричні твори авторів – все це залишиться в пам'яті назавжди. Зі сльозами на очах слухала пісню "Небесный вальс". Співала її дівчина-красуня студентка Діанна Мрачко, мама якої теж сиділа поруч з нами. Автор цієї пісні – Я.М. Ясєвич, про якого наш сусід за столом сказав: "Це наше вінницьке чудо". Людина – скромна, інтелігентна, у відповідь він тільки посміхнувся. Чудово співав Володимир Гуменчук, а хлопчик Юрій Філь уже на декількох форумах виконує пісні про війну, Холокост. Це – спеціальні тексти, покладені на музику. Хлопчику допомагають у підготуванні творів його батьки.
Щирими, добрими були виступи В.І. Лазаренка – заступника начальника головного управління внутрішньої політики облдержадміністрації, читав свої вірші М.Ф. Костін – в минулому мер Вінниці, нині – радник голови облдержадміністрації. Звання вченого, доктора технічних наук, професора, академіка АУАЕК, завідуючого кафедри Вінницького політехнічного університету – всі ці регалії не засліпили славою скромної людини Василя Григоровича Петрука. Сиділи ми поруч, він – майже ровесник моєї старшої доньки – розмовляли, а про його досягнення в науці дізналась лише після того, коли ведучий об'явив про виступ Василя Григоровича.
В.Ф. Александрова теж називають чудом міста за його майстерність і творче натхнення. Він – аранжувальник.
Танцювальним колективом "Болеро" керує Тетяна Чистякова. "Не убий" – так закликає танець, виконаний дівчатками й хлопчиками. Є.О. Маланюк – один із перших ведучих форумів, продовжує свою творчу працю і тепер, до речі, випускник фізмату Вінницького педуніверситету. Невтомно фотографує всі події форуму Олег Хохлов – оператор телерадіокомпанії.
Серед присутніх впізнаю Г.І. Чорній – доньку Праведниці Народів Світу, яка прибула з Тростянецького району. Щорічно привозить вона свої запашні короваї. А чудова людина Іван Братончук доглядає за власні кошти могили тих, хто загинув в його селі під час війни, а з рідних ніхто не вижив. Від єврейських організацій чомусь була лише Єва Богомольна – директор єврейської школи. Випечену халу вона поклала поруч з короваєм Галини Чорній. Добрі люди повинні єднатись...
Всі учасники форуму мали можливість сказати своє слово. Вони прибули з багатьох куточків України, з інших держав. Були присутні навіть з Австралії.
Фінальними були виступи Марії Титарчук, яка прочитала вірш "Іма" (іврит – мама), і мій.
Я відзначила, що інтернаціональне єднання – це людяність, мир і спокій на планеті. У нас спільна мати-земля, спільна світова культура, яка складається з тисяч національних культур. Спільні наші вороги – це війни, расизм, антисемітизм, міжнаціональні та релігійні чвари, міждержавні конфлікти, хвороби гегемонізму політиканів. На жаль, таланти, генії, інтелігенція при всіх системах – беззахисні. Ми зобов'язані бути пильними й об'єднуватися.
Ми вдячні, що на проведення форуму безплатно працювали готель "Профсоюзний", ресторан "Едем", а міська й обласна влади допомогли проведенню його морально й матеріально.
Юлія ПЕНЗЮР,
наш громадський кореспондент.
Вінниця-
Бершадь.