В 1927 році радянською владою було забрано основну частину будівель храму, в тому числі молитовний будинок, будинок священика, трапезну. З оголошенням незалежності України мізерну частину майна було повернуто, та видно на все воля Божа. Тільки з приходом на посаду міського голови М.І. Кольченка це болюче питання зрушило з місця і, нарешті, мрія багатьох поколінь збулась. Ми дякуєм йому особисто за розуміння, людяність, мудрість, терпіння. Нам приємно визнати, що голова міської ради – людина слова і передвиборчі накази виконує.
Окремо хочемо відзначити роботу голови нашої релігійної громади, депутата міської ради П.Д. Глазова, який десять років наполегливою працею наближав мить справедливості, стукав у всі двері, підняв нашу громаду на належний рівень.
Шумить, вирує життя – радісно щебечуть діти на дитячих майданчиках, яких в нашому мікрорайоні вже три.
Світяться яскравим світлом вночі наші вулиці, майже кожен куточок, кожен провулок обладнаний світильниками.
Скрізь помічаємо руку дбайливого господаря, мера міста – М.І. Кольченка. Було б несправедливо не згадати вдячними словами і директора комунального підприємства Б.Н. Трейгера та його підлеглих. Адже вивіз побутових відходів здійснюється по чіткому графіку і за мізерну плату.
Не погано було б кожному з нас бути хазяїном не тільки в своїй господі, але й на вулиці, в місті.
Багато з тих, хто буде читати цього листа, у чомусь не погодяться з нами. Так, не все так добре в нашому складному житті, як хотілося б. Але будьмо оптимістами і з Божою допомогою, усім миром зробимо світ добрішим і милосерднішим.
Ганна ЮРОВА і ще 12 підписів
вранці -2…-4° 
