Але, чи то тепер слово «гідність» стало для деякої категорії людей невідомим, чи втратили вони своє людське обличчя, яким, можливо, помилково нагородив їх Всевишній? Саме таким запитанням були перейняті жителі нашого міста, які 3 лютого цього року стали свідками небувалої знахабнілості та нелюдської люті до надбання цілих поколінь. В ніч з 1 на 2 лютого невідомими особами в центральному парку було поварварськи знищено «грибки» для літнього відпочинку на центральному пляжі, розтрощено лавочки, не зупинилась рука невігласів навіть перед могутнім тисячолітнім дубомвелетнем, який є ботанічною пам’яткою природи місцевого значення.
Люди, які стали свідками звірячого вияву, не приховували свого обурення, тож одразу звернулися до правоохоронних органів та Бершадської міської ради. На місце вандалізму одразу прибули спеціалісти міської ради, був складений відповідний акт обстеження, направлено клопотання до Бершадського РВ ГУМВС про розслідування та притягнення винних до відповідальності. Але головне покарання цих нахаб вже наздогнало – це повна втрата моральності, осуда та гнів людей, сором їхніх батьків, які не виконали свого основного призначення – виховати Людину.
Пройде час, і все стане на свої місця, але ганьба цих осіб залишиться з ними на все життя.
З розмови з міським головою М.Кольченком стало відомо, що навесні спільними зусиллями з Бершадським ЖКГ все понищене буде відновлюватись, адже робота по впорядкуванню та підтриманню належного стану центрального парку не припинялась ніколи. Щовесни за участю працівників міської та районної рад, РДА, Бершадського ЖКГ та всіх небайдужих жителів міста проводиться очистка від опалого листя, насаджуються молоді дерева, іде побілка бордюрів.
Встановлено бачки для сміття, адже людям, які прогулюються алеями парку, має бути приємно та затишно.
Можливо, згодом щось зміниться в нашій державі, зокрема і в фінансуванні, щоб можна було зробити наш центральний парк одним з найкращих, а поки що ми маємо з повною відповідальністю та гордістю зберігати те, що залишили нам наші діди-прадіди та передати нашим нащадкам, щоб не соромно було перед ними, що не зуміли виховати дітей...