Фото Руслана ХРАНОВСЬКОГО.
У шістдесят п’ять довелося через хворобу залишити кермо керівника. Можливо, так і вів би розмірене життя пенсіонера. Але...
Знаючи і непосидючий характер, і хліборобську мудрість Загоруйка, власники паїв звернулися до нього з проханням-пропозицією – організувати та очолити фермерське господарство. Та він і сам усвідомлював, що любов до матінки-землі і хліборобський неспокій просто не дозволять йому перетворитися на типового пенсіонера. Це, зрештою, виявилося сильнішим від хвороби, більше того, своєрідною терапією, способом боротьби із недугою, додавало сили.
– Спочатку довелося дуже нелегко, – зізнається Анатолій Григорович, – не вистачало знарядь праці, добрив, гербіцидів. Виживали на позичках. Та господарство поступово спиналося на ноги. Тепер двохсотгектарну земельну площу маємо чим обробити, засіяти, доглянути, зібрати. У фермерській касі є на це кошти.
Нинішній рік виявився для фермерського господарства «Загоруйко» не зовсім сприятливим на погодні умови. Усе ж зуміли зібрати непоганий урожай пшениці, соняшнику, кукурудзи. Зокрема, пшениця видала з кожного гектара по 65 центнерів.
У ці осінні дні Анатолій Григорович разом із працівниками фермерського господарства живе турботами і планами про врожай наступного року. Тож хай щастить хліборобам у їхній нелегкій благородній справі!
Анатолій ФАРТУШНЯК.
вранці -2…-4° 
