Олег старанно навчався в школі, був активним у громадському житті села. Закінчив будівельний коледж, працював техніком-будівельником у Миколаєві. Має гарну сім'ю – дружину Ірину та сина Микитку.
Ще зі шкільних років він писав вірші – цей дар успадкував від дідуся Олександра.
Він також є патріотом нашої неньки України. Любов до рідної землі передає у римованих рядках.
Та будівельник він за професією, воїн – за покликанням. Пройшов Майдан, що теж відобразилося в одному з його віршів. Захищати незалежність, суверенітет України він пішов добровольцем у серпні минулого року.
Служив у розвідувальному батальйоні у Мар'їнці на Донеччині. Побував у нетривалій відпустці, зустрічався з учнями та учителями, розповідав їм про події на Сході України, героїчні вчинки своїх побратимів.
Несподівано у Шляхову надійшла неприємна звістка про те, що 14 березня цього року, під час однієї з розвідок, був важко поранений.
Будучи скромним, стриманим, під час тривалої розмови намагався детально не розповідати про свій біль і важкі випробування.
Далі був госпіталь у Дніпропетровську, численні операції, госпіталь у Вінниці, реабілітація у Хмельницькому. На врятованій нозі попереду ще одна важка операція.
Нині він робить перші кроки на протезі.
Незважаючи на труднощі, важкий стан здоров'я, зв'язків із своїми побратимами не пориває, допомагає їм порадами.
Волонтер Лариса Груба та інші зібрали і приготували за день цілу машину продуктів, необхідні речі, які завезли на пропускний пункт у Мар'їнку побратимам і друзям Олега.
Він дуже дякував, що виконали його прохання. Ті ж, у свою чергу, командир розвідувального батальйону щиро вдячні волонтерам із Шляхової.
Олег Анатолійович розмовляв спокійно, виважено, не нарікаючи на долю.
Я навчала цього мужнього воїна усі роки, сусідка, тому прекрасно знаю, що він звик долати труднощі. А успіхів домагається тільки наполегливою працею. Тому ми і впевнені, що він найближчим часом поправить своє здоров'я і, повернувшись додому, напише ще не одного вірша, буде старанно працювати і виховувати свого сина.
Наприкінці нашої бесіди він просив через районну газету подякувати всім шляхівчанам: зокрема батюшці Петру Федоровичу Аргатюку, протоієрею Ростиславу Процаніну, волонтеру Ларисі Грубій, головному лікарю Шляхівської амбулаторії загальної практики – сімейної медицини Богдану Ярославовичу Волчастому, директору ТОВ «Світанок-Агросвіт» Олегу Івановичу Ковбасюку, сільському голові Миколі Петровичу Макарчуку, однокласникам Володимиру Петровичу Бондарині, Василю Даниловичу Молдуну, Миколі Мальованому, сім’ям Недобійчуків, Бондарів, Рекутів, Кравців, Болобанів, Сторожуків, Павлишиних із Бирлівки, Бойків, Козаків, вчителям, сусідам за моральну підтримку та матеріальну допомогу.
Він бажає всім мирного неба, родинного щастя, всіх земних благ.
Ми пишаємося, що наш односельчанин є справжнім патріотом України.
Вікторія ГОНЧАР, вчителька-пенсіонерка.
Ольга БОЛОБАН, Наталя МОЛДУН, Людмила ВІНКЛЕР, помічники волонтерів.
