Більшу частину свого трудового життя вона працювала бібліотекарем у райкомі партії.
Хоча бібліотека була невеликою, та нею користувалися, окрім працівників закладу, усі пропагандисти, агітатори, політінформатори, позаштатні лектори, керівники політшкіл при політорганізаціях району та місцеві студенти-заочники. Тут знаходились рідкісні видання різних класиків та лімітовані журнали союзних і республіканських видавництв.
Пам’ятається, як були усі вдячні Тамарі Григорівні за надані нею досить фахові послуги з потрібних виниклих питань. Вона ретельно переглядала і читала кожне періодичне видання. Часто пропонувала секретарям райкому статті, з якими, на її думку, вони обов’язково повинні бути ознайомлені. А ще вона була відповідальною за підшивки у читальному залі усіх періодичних видань.
Запам’яталась колегам завжди привітною, доброзичливою та зі смаком одягнутою у недороге вбрання. Хоча життя її було нелегким – рано овдовіла – та гарно виховала і вивчила сина Сергія.
Притаманною Тамарі Григорівні була риса критичного ставлення до зовнішнього вигляду співпрацівників – мала сміливість зробити коректне зауваження будь-кому з цього приводу, чемно нагадавши, у якому закладі він працює. Кожен має бути в усьому прикладом для інших. Я не пригадую, щоб хтось таке зауваження проігнорував. Право ж на зауваження вона мала ще й тому, що була значно старша за віком від тодішніх працівників виконавчого апарату.
Я був тоді головою профкому, а Тамара Ромащенко – найактивнішим моїм помічником у виконанні громадських обов’язків. Вона пильно стежила, щоб нікого із колективу не забули привітати з днем народження, особливо з числа обслуговуючого персоналу. У дні визначних державних свят виготовляла та особисто приколювала червоні стрічки на одяг кожного члена колективу, котрі брали участь у святкових заходах.
Була ініціатором та організатором, щоб у День захисника Вітчизни (в минулому – День Радянської Армії) та в Міжнародний жіночий день чоловіки та жінки колективу чемно та урочисто привітали одне одного, вручили квіти та символічні подарунки.
Щоб не припинилося спілкування з людьми після виходу на пенсію, Тамара Григорівна стала активістом у товаристві книголюбів. Розповсюджувала рідкісну та у той же час дуже дефіцитну літературу. Тільки за її допомоги численні любителі мисливства, риболовлі, садівництва, огородництва та квіткарства могли придбати тематичні книги, альманахи та довідники.
За усі добрі діяння колеги, подруги та просто її знайомі і понині дуже тепло згадують (кілька років тому вона пішла із життя) Тамару Григорівну Ромащенко тільки гарними словами.
Юрій ЦІНЧИК, ветеран праці, член НСЖУ, м. Бершадь.
вранці -2…-4° 
